У День вишиванки вже стало доброю традицією вдягати українське національне вбрання. І хоч припадає цей день на третій четверг травня (цього року 21 числа), а це ще карантин. Та соціальні мережі зарясніли святковими вишиванками ще за тиждень до самого свята. Дуже багато було бажаючих взяти в різних оголошених в соціальних мережах флешмобах. Українці ділились своїми думками, що для них є вишиванка… Дуже активно долучились до тих флешмобів і барвінківчани.
– Вишиванка – це особлива національна традиція українців, – ділиться Альона Лесів, -. А сам День вишиванки покликаний до єдності і культурного відродження. Тож нехай це свято зітре кордони й об’єднає українців по всьому світу! Для мене вишиванка – це родина! Ще з дитинства всі зимові канікули я, сестра та мама з татом проводили у родичів в с. Гончарівка, що на Тернопільщині. Там я і познайомилась з вишивкою.
Моя бабуся Оля (татова мама) та тітка справжні майстрині! Вони вишивали усе – сорочки, рушники, ікони, подушки, серветки… Пам’ятаю, ніби вчора, у великій просторій кімнаті біля вікна стоїть великий стіл, який повністю покритий бісером різного кольору та розміру, паєтками, намистинками, нитками, голками, тканиною – це працює Оксана. Комусь вишиває сорочку та спідницю, а для когось весільний рушник. І от коли я закінчувала початкову школу вона вишила для мене першу в житті вишиванку, яку я досі зберігаю. Вона була неймовірно красива: на білому полотні бісером та паєтками вишиті червоні грона калини, які є символом вогняної трійці: Сонце, Місяць та зірки, символ українського роду. Тоді, у 2004 році, на випускному, я єдина з класу була така красуня. А на мій 20-річний ювілей, в подарунок, Оксана вишила бісером вже сукню, на якій червоніли маки. До речі, мак здавна використовується в українських оберегах, бо має чарівну силу і захищає від зла.
Після цього моя любов до вишивки, а особливо вишиванок тільки зростала. Я купувала різні вишиванки, поповнюючи свою колекцію: білі, кольорові, вишиті гладдю та хрестиком. А у минулому році я сама наважилась вишити для себе та чоловіка сорочки хрестиком. Орнамент вибрала такий: соняшник, який є символом сонця, праці, сили та добробуту; волошки – символ сталості та вірності, вважається оберегом від злих духів, лихої долі та витівок лукавого; мак – квітка, що оберігає від зла та є символом збереження роду; колосся пшениці – символ краси життя, щасливого добробуту, тілесного і духовного багатства. В народі кажуть, якщо дружина подарує її чоловікові, то в родині пануватимуть розуміння і гармонія. Я бажаю кожному з вас знайти цю гармонію та відчути щастя! І не важливо, де саме ви проживаєте: на сході чи на заході, в центрі країни чи за кордоном, у великому місті чи в селі – завжди знаходьте час та збирайтеся за широким столом великою та дружною родиною! Перегляньте старі фотографії та просто обійміться…
– Українці вірили, що вишиванка є оберегом від усього лихого, – говорить Василь Пащенко, – що може статися в людському житті, і намагалися закодувати в орнаменті щастя, долю, життя та волю.
– Для мене вишиванка – говорить Ілона Купустнікова, – символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, порядності, чесності, любові, святковості, оберіг, одяг сили. Мені подобається це свято, я дуже люблю одягати вишиванки.
– Українські традиції – одні з найкрасивіших в світі, 
– говорить Тетяна Здєльнік, – і в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки і нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!
– Я народилось на Прикарпатті, – розповідає Юлія Чобіток, – 
вишиванка це приємні спогади про дитинство на Западній Україні. Її носили весь час моя бабушка і мама, самі вишивали. І я вмію вишивати, але більше до вподоби мені в’язання, Коли моя онучка пішла до школи, то я і їй стала купувати вишиванки.
