На сьогодні одне з найпоширеніших видів в’язання – це в’язання іграшок гачком. Модні, яскраві, кумедні звірятка, ляльки, та мультяшні герої вражають своєю красою та манять у світ дитинства. Така іграшка може бути гарним подарунком не тільки малюку. Бо навіть як декор вдома чи в робочому кабінеті додають затишку, підіймають настрій. Саме амігурумі захопилась Тетяна Свистун, жителька с.Велика Камишуваха. Взагалі в’язати навчилась ще в дитинстві. Спочатку бабуся навчала, а згодом активно займалась на гуртку. Навички та знання удосконалює майстриня постійно. Стільки гарних речей нав’язала. А от амігурумі захопилась два роки тому. За цей час зібралась вже чималенька колекція різних м’яких іграшок. Багато з них стали добрим подарунком рідним та друзям, а багато й вдома «примостились» на диванах, поличках, коло акваріуму, на підвіконнях серед квітів. Всі вони яскраві та привабливі. І кожна має вираження настрою, наче жива, наче ось-ось засміється, підскочить та почне бігати, вертітись, стрибати й весело сміятись. Особливо, коли добре всім відома та впізнавана іграшка за мультиком.
– Дуже багато різних схем є на сайтах в інтернеті, – ділиться майстриня, – майстер класів на ютуб каналах, за бажанням можна знайти щось цікавеньке й для себе, головне, щоб часу вистачало, і терпіння. Та як є бажання, просто береш та робиш те, що ближче до душі. Нитки та різні дрібні деталі, наприклад оченята, носики купувала в спеціалізованому магазині в Ізюмі. Зручно було, поки на роботу їздила. А тепер все через інтернет замовляю.
Готова в’язана іграшка, як і будь-яка ручна робота добре ціниться. Та продавати Тетяна свої творіння не поспішає. Скромно вважаючи, що ще недостатньо досконало виходить. Та узявши її іграшку до рук, просто захоплюєшся і красою і майстерністю. Такі роботи варті уваги. Часу на в’язання кожної іграшки витрачається по різному, в залежності від складності та розміру. Це може бути від декілька годин, як щось маленьке, до пари днів. Особливо, коли в сільській місцевості роботи вистачає, а часу завжди обмаль.
Та мати бажання не достатньо, навіть якщо й часу вільного чимало, особливо під час карантину. Перш ніж братись за роботу, варто розібратись теоретично, правильно підібрати матеріали – нитки, їх дуже багато різних, гачки за номерами до товщі нитки, приготувати наповнювач, розібратись у схемах. Це тільки здається, що легко. Легко, коли вже знаєш та вмієш.
важливо легкість, повітряність, а от для іграшки навпаки, щільність та чіткий рельєф. Починати варто з простих маленьких котиків, зайчиків, сонечок, а вже згодом братись за більш складні роботи. А для того, щоб деталі іграшки були щільнішими, в’язати треба за дві стінки, тоді й рубця немає, й деталі не витягуються. Дуже багато різних дрібниць під час роботи, про які не скажуть на майстер класі, а новачки не знаючи, допускають грубі помилки і тоді або робота не приносить задоволення, або взагалі доводиться розпускати. Варто пам’ятати, що в’яжемо ми за годинниковою стрілкою. Проти тільки перші три-чотири рядки, коли тільки починаємо в’язати. А потім вивертаємо деталь і в’яжемо за ходом стрілки. Ще дуже важливо в полотні не допускати дірочок, тобто не пропускати петель. Нитки й гачки правильно підбираємо. Тобто, гачок має бути тоншим за нитку. Отже, якщо в’яжете акрилом, то гачок №2 і менше, а от для «ірису» №0,6-1. А для наповнення краще брати вату, вона щільніша й важча, те що потрібно для амігурумі.А от які вже є іграшки у Тетяни Свистун, краще покажуть фото. Хоч далеко не всі є в кадрі, та оцінити якість і талант зможете і ви, дорогі наші читачі. А якщо й вам є що показати, розповісти – запрошуємо до нашої рубрики «Є таке захоплення»!
Порада від майстрині: Навіть не знаю, що можна порадити. Просто робіть ту справу, яка вам до душі, яка приносить задоволення, підіймає настрій і навіть знімає стресове напруження. Зараз, під час карантину, можна приділяти більше часу своїм захопленням. І якщо це рукоділля, чому б і ні. Взяти хоча б в’язання. Так, є схеми, які треба дотримуватись, аби не довелось розпускати. Та якщо десь помилились, або вирішили зробити по своєму – це вже буде авторська, індивідуальна робота. Не бійтесь експериментувати. І будьте готові до того, що інколи доводиться щось переробити. Так ми удосконалюємось, розвиваємось.
