Чи має жінка бути гарною? Так. А якщо вона лялька? Безперечно!
«Я не майстер, та я прагну» — так назвала фотоальбом на своїй сторінці у Фейсбуці барвінківчанка Наталія Рижова. У ньому – десятки світлин авторських ляльок, кожна з яких – витвір мистецтва. Недооцінювала Наталка свої роботи, даючи таку скромну назву власній колекції рукотворних шедеврів.
І такої думки не тільки я – далека від популярного на сьогодні захоплюючого ремесла, а й знані на Україні фахівці у сфері декоративно-ужиткового мистецтва. За високий професійний рівень у створенні зразків традиційного народного мистецтва Н.С. Рижова вже отримала майже 20 різного рівня дипломів, грамот, відзнак. Її авторські ляльки успішно демонструвалися у престижних виставкових залах Львова, Дніпропетровська, Маріуполя, Києва, в планах на найближчий час м.Харків… І сьогодні майстриня сповнена планів, ідей, творчих задумів.
А починалося все з раннього дитинства. У родині Фесенків жінки мали генетичний потяг до рукоділля. Шили-вишивали-плели-мотали прабабуся, бабуся, мама Наталки. У десять рочків і вона вже впевнено тримала голку, зналася на вишиванні хрестиком. А в 12 років отримала свій перший диплом. Це був районний фестиваль дитячої та юнацької творчості «Край мій лелечий», де експонувався її перший вишитий традиційний український рушник. З того пам’ятного 1992-го року все й почалося. Вишивала картини та одяг, шила, моделювала. Аж поки не захопилася більшим: виготовленням ляльок. Саме у цьому мистецтві майстриня змогла вміло поєднати все, що вміла і чому навчилася. Її роботи – це не традиційні народні ляльки, не звичні класичні обереги. Це більш авторські і цінніші речі. На основі техніки вузлової ляльки майстриня виготовляє справді унікальні художні ляльки. Ці продумані до найменших подробиць образи втілюють все: фольклор, етнографію, авторську фантазію, смак…
—Для мене є два важливі акценти — це жінка (дівчина) та вишите вбрання. Своїми роботами я прагну передати власний погляд на сучасну жінку через призму народних традицій та культурних надбань,— говорить Наталка. І, треба сказати, це їй вдається. Причина успіху не тільки у багатому, творчому світогляді авторки, а в її прагненні поглибитися в історію ляльки, як антропоморфного об’єкту, пізнати його етимологію, зрозуміти вмотивованість кожного елементу, його значення, цінність, сакральність. Вона багато читає спеціальної літератури, спілкується із колегами по захопленню, з якими знайомиться на фестивалях та виставках.
В Наталчиній колекції власноруч вишиті й оздоблені стрічками та мереживом ляльки-мотанки «Злата», «Агнія», «Зерновушка», «Веснянка», «Вербиця», старослов’янська обрядова “Славут- ниця”… У кожної авторської ляльки – своя назва, смислове навантаження і своя історія. Єдине, що об’єднує ці роботи— використання натуральних матеріалів та вишивка традиційними народними швами (хрестик, лічильна гладь, виколювання, мережка). Авторка бере в роботу тільки натуральне полотно – бавовняні та лляні тканини, нитки. З ними фантазує, експериментує. Приміром, розкішне волосся у ляльок-панянок – не що інше, як розпушений джутовий шпагат, з якого вона уміло викладає пасма та заплітає довгі коси. На кожній 30-сантиметровій ляльці – унікальне вбрання: спідниці, сарафани, сукні, які створюються з невеличких прямокутних вишитих шматків тканини, дотримуючись народних фасонів і доповнюючи їх модними елементами сучасних стилів. І кожен фрагмент цього мініатюрного одягу вишитий бездоганно, має іде альні шви, оброблені, як того вимагає технологія.
—На виготов лення однієї ляльки витрачаю 2-3 тижні, —ділиться Н. Рижова. —Задум народжується миттєво, тож прагну якомога швидше побачити результат.
А на виході – новий шедевр, нова креативна річ, яку й лялькою назвати не наважуюсь. Як не наважуюсь перервати й цікаву розповідь Наталки – про виготовлення авторських ляльок вона може говорити годинами.
— Де барвінківчани можуть побачити твої роботи і чи є можливість відвідати твої майстер-класи? – запитую у майстрині.
—Двічі виставляла авторські вироби на районних ярмарках у Барвінковому. Дві ляльки цього року були подаровані ЗОШ №1 – одна шкільному музею та одна 1-Б класу. Запрошували на зібрання творчих людей до центральної районної бібліотеки. Там разом виготовляли традиційні народні ляльки, обмінювалися досвідом. Інтерес до ремесла є – це відчувається. Отримала нове запрошення на чергове засідання, але на жаль, вільного часу не вистачає…
