icon clock05.02.2021
icon eye456
НОВИНИ

Вчитель математики – автор наукових статей і … дитячих казок

Новина про те, що вчитель математики з Барвінкового Ірина Гнатюк-Пунєгова отримала сертифікат учасниці  VI Міжнародної науково-практичної заочної інтернет-конференції «FUNDAMENTAL AND APPLIED RESEARCH IN THE MODERN WORLD” і її авторська праця  надрукована у престижному  науковому збірнику, облетіла всі соціальні мережі. Ірина Борисівна приймає вітання від коллег, учнів, випускників. Приєдналися до цих поздоровлень і ми, запросивши  вчителя до розмови.
Вчитель математики – автор наукових статей і … дитячих казок

Довідково: Ірина Гнатюк-Пунєгова закінчила фізико-математичний факультет Харківського педінституту ім. Сковороди у 1988 році, працює вчителем математики в опорному закладі Барвінківська ЗОШ І-ІІІ ст. №1. Стаж педагогічноїпраці 32 роки.Мама двох донечок, бабуся пятьох онуків. Не любить шаблонів. Захоплюється мандрівками. Дякує людям, які вірять і підтримують її. Щира, відкрита, проста у спілкуванні. А ще…  вона далека родичка зіркового співака Миколи Гнатюка.

 Ірино Борисівно, то це був Ваш дебют на Бостонській науковій конференції? Чи вже мали досвід участі в заходах такого рівня?

– Маю багаторічний досвід участі в конференціях Малої Академії Наук. Разом зі своїми учнями  подавали й успішно захищали наукові праці з фізики, астрономії. Про кожну з таких робіт і про кожного з моїх вихованців можу говорити окремо й багато. Зізнаюся щиро, мені пощастило на талановитих, ініціативних, активних учнів. З ними і я набувала досвіду, утверджувалася в професії, шукала нові ідеї, цікаві теми. А ось на  конференцію такого міжнародного рівня я заявилася дійсно вперше. Це був мій дебют. Підштовхнув до цього кроку мене  Б. М. Валійов – наш земляк, щира людина і талановитий науковець.  З ним познайомилася випадкового у Каразінському університеті Харкова, розговорилися, у нас було багато спільного, було багато тем, ідей, які цікавили обох. Я ділилася своїми напрацювання, він висловлював свою точку зору. З ним було цікаво, просто, легко.І щоразу, буваючи в університеті, я обов’язково заходила до Бориса Михайловича. Ми могли говорити годинами – які він мав свіжі думки,якими важливими й неоцінененними були його поради! Це з його легкої руки я все-таки наважилася подати свою авторську працю, в якій розкриваю своє бачення проблем рішення математичних завдань у шкільному курсі математики 5,6 класів, на Бостонську конференцію. Хоча Б.М. Валійов давно на цьому наполягав. А я все відкладала на потім. Цьогоріч дослухалася його слова. Ось тільки не встиг розділити мій старший наставник радісну новину зі мною – 10 січня Борис Михайлович пішов у Вічність, а сертифікат конференції я отримала 22 січня… Сумую за Б.М. Валійовим. Він, як професіонал, як людина відіграв важливу роль у моєму житті. Він вірив у мене. І це надихало, мотивувало…
– Ви говорили, що  пощастило з людьми, які  зустрічаються Вам по життю.
– Говорила і можу це вкотре повторити. Переконана, кожна людина приходить в наше життя для чогось – навчити, підтримати, мотивувати, додати сил чи впевненості. Саме такими мотиваторами у професії для мене були є і залишаються мої першы вчителі математики В.Г. Яковенко, В.П. Костянтинова,  мої улюблені вчителі-мовники А.Є.Бондаренко, В.П. Бондаренко, мої рідні коллеги І.І. Віденьова, Л.В. Журавльова.  Окремо хочу сказати про Альону Рибенцеву, з якою нас об’єднує не тільки вчительство.  Ця людина сама горить ідеями, творчим неспокоєм, й іншим вміє  це передати. Якби не вона, то крім моїх внуків  ніхто б і не читав казок, які я інколи пишу…
– Здивували… Якось незвично, що вчитель-математик займається казкарством. Зазвичай літературна творчість притаманна філологам, гуманітаріям…
– Мабуть, всьому є свій час. Особисто для мене час написати першу казку прийшов з народженням внуків. Коли сюжет  сам по собі визрів у творчій уяві і ти береш аркуш паперу і пишеш… Так народилася казка про короноКульку, про дівчинку Софійку із маленького містечка Мрія… Першим читачем і рецензором моїх казок-оповідань є онук Максим. Я дослуховуюсь до його зауважень, підправляю,корегую. Виносити твори на широкий загал не планувала. Писала так, для себе, для хлопців-онуків. Якось про свою творчість промовилася колезі Альоні  Рибенцевій. Та почитала і впевнено сказала «Ці казки повинні побачити світ!». Альона Геннадіївна – тепер не просто мій читач-рецензор, а й партнер по творчості.  У співавторстві з нею нещодавно в літературному альманасі ми надруковали дві казки. Ось ці збірочки «Політ моїх думок» та «Сузір’я». Думаю, що на цьому зупинятися не будемо. Є ще ненадруковані казки. Є багато творчих задумів. Є цікаві пропозиції-буквально днями отримала персональне запрошення взяти участь у створенні нового літературного тематичного альманаху до Дня святого Валентина під назвою  «Ти і я…».Не відмовлюся, подам уривок своєї роботи.
– Щиро бажаємо Вам успіхів! І на творчій ниві, і в педагогічній діяльності. «Вісті Барвінківщини» готові познайомити наших читачів з Вашою творчістю. Тож, до зустрічі на сторінках газети!