Або, як кажуть, людина завжди шукає де краще. В когось безвихідь, а хтось заради мрії. У кожного своя відповідь, своя історія, свій досвід у вирішенні працевлаштування закордоном. Дуже багато українців вирішують їхати до Польщі, чи ще якої країни, аби гідно забезпечувати родину. Серед таких заробітчан велика кількість і барвінківчан.
Ще хлопчиком маленьким Віктор Донцов мріяв бути машиністом. Та після закінчення ЗОШ№4 вступив до Краматорського Машинобудівного коледжу ДДМА на спеціальність технолог важкого машинобудування.
Останні п’ять років Віктор постійно працює в Польщі. Поїхав туди через агентство, яке друг порадив. І не жалкує.
– В Україні таких грошей не заробиш, – говорить мій співрозмовник, – 
а в мене зростають двоє діточок, Михайлик й Тетянка, Весь час сумую за ними, як і вони. А ще, в Барвінковому й мама з сестрою завжди на мене чекають. Вперше на заробітки поїхав ще у 2011 році на Ямал. А з 2015 року працюю в Польщі в містечку Щецин. Влаштувався до суднобудівної фірми.
Спочатку було складно, адже не просто звикнути й адаптуватись, треба було й мову знати. Та Віктору пощастило, бо бригадир був українець, то й допомагав і в роботі розібратись і з іншими працівниками порозумітись. В роботі старався, докладав всіх зусиль, щоб підвищити й майстерність. І хоч платили спочатку 12 злотих на годину, наполегливістю довів, що вартий вищого. До того ж сама робота дуже подобалась, Разом з рівнем професійності досяг й достойну погодинну оплату, 25 злотих. А через два роки вже й у відрядження до Німеччини став їздити. Та карантин вніс свої корективи. Впало виробництво, а заробітчани втратили не тільки роботу, а й можливість отримати зароблені гроші.
– Я продовжую працювати, – розповідає Віктор, – та з п’ятнадцяти українців обрали мене, як вже досвідченого в них працівника. Сподіваюсь й надалі працювати, бо хочу квартиру придбати в Україні. Тоді вже не буде потреби їздити по заробітках. Хочеться бути поруч з дітьми. Бо ніякі гроші не замінять любові рідних, а особливо дітей. Дуже добре, що є можливість заробити в Польщі, Німеччині. Але – це гіркі гроші. І даються важкою працею.
За час роботи в Польщі Віктор Донцов вдосконалив свою майстерність в роботі з металом та деревом. Досвід роботи із зварювальними апаратами, з різними верстатами за кордоном оцінюється добре. Та все ж хотілося б, щоб і в Україні майстри своєї справи мали гідну оцінку і можливість забезпечувати родину перебуваючи на рідній землі.
