Всі ми в дитинстві шили м’які іграшки, відвідували гуртки та прагнули до різного виду творчості.
В усі часи Будинок школяра (піонера), а нині творчості дітей та юнацтва був осередком різнопланової творчості,
розвитку талантів та вдосконалення практичних навичок. Саме тут на швейному гуртку Вікторія Кравченко й зрозуміла, що хоче бути швачкою, а не медичним працівником, як мама про те мріяла.
‑ Майже з десяти років я почала відвідувати цей гурток і вже багато чому навчилась, — розповідає Віка, — тут нас постійно навчають чомусь новому, допомагають, підтримують і пояснюють, якщо щось здається складним. Понеділок та вівторок ми шиємо м’які іграшки, а от в суботу вчимось шити на машинці одяг. Мені це дуже цікаво, захоплююче. І хоч я у восьмому класі, та ще раніше вже обрала професію для себе в майбутньому. Я точно знаю, чого хочу, тож, після закінчення школи планую продовжити в цьому напрямку навчання в Харкові. А поки що, за можливості, вдосконалюю свої навички та прислухаюсь до порад Світлани Валеріївни та Галини Ігнатівни.
Сама Вікторія сором’язлива та скромна дівчина. На моє прохання показати хоч декілька своїх робіт, засмутилась. А я побаченим була приємно вражена. Близько сотні м’яких іграшок. Різні казкові, мультяшні герої в Тельдівському стилі. До різноманіття зайців та котів додались птахи, лиси, собачки, а ще – Дід Мороз з новорічною гірляндою. Всі іграшки з яскравих та м’яких матеріалів, декоровані оченятами та носиками, виглядають грайливо та весело. Дівчинка пошиттям іграшок фанатично захопилась і щоразу з нетерпінням поспішає до улюбленої справи.
—Навчанню це не заважає, — стверджує мама Ніна, — навпаки, розвиває логіку, наполегливість, терпіння. Іноді щось не виходить, та донька не нервується, просто відкладає в бік, а через деякий час береться знову. Це добре, адже ця риса характеру проявляє наполегливість та відповідальність і вміння доводити справу до кінця.
Спробувала Вікторія плести з бісеру брелочки. Для братиків та сестрички сплела крокодильчиків, а ще — широких браслетів. Не оминула її мода на плетіння виробів з дрібних кольорових гумок. Та пошиття м`якої іграшки лишається улюбленою справою.
Є власноруч вишиті картинки хрестиком та бісером, та то більш для різновиду творчості. Додалось до навичків рукоділля й в`язання спицями.
Домовились з мамою навчати одна одну. Мама вчила в’язати, а донька показала техніку вишивки хрестиком. І ось вже мама вишиває картини хрестиком, а донька вчиться в’язати перші речі.
Для сестри Діани Вікторія теж стала добрим порадником у творчості, особливо з шиття. Як правильно скласти деталі викройки і яким боком тканину класти та як прошити, аби робота була якісною і результат радував – з такими питаннями часто Діана звертається до сестри.
— Вони в мене всі талановиті, — продовжує мама Ніна,—
у кожного є свої досягнення. Діма у нас футболіст, має вже нагороди. У Вікторії вже декілька подяк за творчі досягнення. Я всіх їх дуже люблю і пишаюсь кожним. У домашніх справах у мене гарні помічники, наші діти. Та Вікторія, хоч і менша, а в родині як лідер, навіть я до неї за порадою звертаюсь. А щодо пошиття іграшок, якщо їй це приносить задоволення, то й мені теж. Я не заперечую. Навпаки вважаю, що для неї це. свого роду, самовираження, розвиток, вдосконалення. Це й моторика рук, розвиває логіку й увагу, а ще пам’ять. Тож, якщо вона собі обрала справу до душі і хоче цим займатись – нехай буде так.
ПОРАДА від майстрині: Якщо беретесь за якусь творчу роботу, продумайте її до дрібнички. І якщо ви собі уявляєте, яким має бути результат – просто беріть та робіть. А коли щось не виходить – це не привід кинути й забути. Просто відкладіть на деякий час, а потім з новим натхненням продовжуйте. Завжди доводьте до кінця те, за що взялися.
