У Благодатному – найвіддаленішому селі Подолівської сільської ради, є садиба, де досить впевнено почувають себе цесарки – птахи, які прийнято називати королівськими.
А почалося все два роки тому. Начиталася Н.Турко про цесарок, побачила картинки із красивим птахом і загорілася ідеєю. Придбала в спеціалізованому інкубаторі 15 яєць, підклала їх під домашню квочку. Вилупилося 9 малюків: 4 самочки і 5 самців. З них і пішов процес розведення диво-птаха. На сьогодні на подвір’ї дбайливої господині вже більше сотні цесарок. Є два види – сіро-крапчата та білогруда загорська. Планує цьогоріч закупити яєць ще третього виду цесарок.
Хоча королівський птах і гніздиться у сараї з домашніми курми, індокачками, та свійським він не став. Одомашнити цесарок не вдається – їм потрібен простір, воля. Тож нагодовані зранку цесарки вилітають в прямому сенсі цього слова з приміщення і розбігаються по окрузі, а повертаються додому вже під вечір.
— Бігають аж ген куди, на край села, під лісосмугу, в радіусі двох кілометрів – не менше, — розповідає Наталія Миколаївна. – Та куди б не забігли, а додому все-рівно повернуться. Дорогу знають…
А привчала до свого обійстя маленьких цесарок Наталка доволі хитрим способом. Оті перші 15 інкубаційних яєчок поклала під свою квочку, а через тиждень під неї додала ще звичайних курячих яєць. Лупилися яйця разом (період інкубації яєць цесарки – 28 діб, курячих – 21). Разом квочка й водила курчат і цесарят. Отак вони гурту трималися поки й виросли, від квочки – нікуди. Вже й курчата від матері-курки відмовилися, самі по собі ходили, а цесарята ще довго за квочкою бігали, вона навіть на сідало від них ховалася.
—Саме квочка й допомогла цесарок «приписати» до нашого двору, — ділиться господиня. – І домівку свою вони ні з яким іншим обійстям не сплутають.
Про користь цього королівського птаха власниця домашньої ферми розповідає багато. По-перше, вони, як гуси, чужого в дворі зустрічають неймовірним галасом. Такі крикливі цесарки – як надійні сторожові собаки. По-друге, своїм дружним лементом вони рятують домашню птицю від хижих птахів. Наталія зізнається, що саме дякуючи галасу цесарок, не один десяток качок та курчат було врятовано від коршунів, які частенько налітають на їхні господарські випаси. Третє, не менш важливе, специфічний галас цесарок не витримують щурі, вони сходять з подвір’я, де утримуються ці домашні пернаті. Хоч вірте, хоч ні, а на госпдворі у Турків, де і свині, й худоба, й птиця – щурів немає. Забігли від неймовірного галасу цесарок. Підтверджує пані Наталія й той факт, що цесарки їдять колорадських жуків, тож прилеглу до хати плантацію картоплі господарі не обробляють отрутохімікатами – смугастого шкідника поїдають цесарки.
Та головна користь від цесарок – продукти харчування. У них дуже ніжне, дієтичне м’ясо, яке багате гемоглобіном і вітаміном А. Яйця цесарок також дуже корисні й дієтичні. При нормальному догляді цесарка за 7-8 місяців виростає до 2,5 кілограмів. А за рік доросла самка може знести 120-150 яєць.
До речі, наша співрозмовниця стверджує, що особливого клопоту в догляді домашні пернаті не потребують. Корми ті ж, що й курям та качкам, сарай теплий, освітлення нормальне. Хоча, окремі нюанси є. Приміром, зараз господиня додає до раціону цесаркам пророщену пшеницю із сухими дріжджами – це дозволяє їм стійко перенести зиму і запобігти хворобам. Про всі ці секрети Наталія Миколаївна готова розповісти всім, хто зацікавиться розведенням цесарок. І, хоча бізнесу із птахівництва жінка не робить, це справа для душі, їх загальносімейне захоплення, проте, лишками поголів’я поділитися готова. Із сусідніх сіл приїздили вже не одні покупці, брали і на м’ясо, і для вирощування.
Догляд за цесарками Н.Турко називає клопотом в радість. Птицю залюбки порають і вона з чоловіком, і сини. І взагалі, цесарки – декоративна окраса обійстя.
—Як не помилуватися цим птахом?! Не дарма називають його королівським. Погляньте, яка ж вона красива – яскраве пір’я, червоні сережки, така ж незвичної форма корона на голівці, — показує жінка, впіймавши для фото самку-цесарку. Інші ж пернаті в кадр не потрапили — розбіглися урізнобіч ледь побачивши чужих на подвір’ї, і ніякі відра із зерном, як приманка, не повернули їх додому. Наблизитися до гурту цесарок із фотоапаратом мені також не вдалося – вони далися навтьоки, наробивши неймовірного галасу. Що на подвір’ї Турків сторонні люди, здається, почули й далекі сусіди. Тож повноцінна фото сесія не вийшла…
А розповідь про працьовиту сільську санітарочку з місцевого фельдшерського пункту, ще й депутата сільської ради, була б неповною, якщо не сказати про інші вподобання пані Наталки. Вона справді любить все красиве й докладає рук і старань до цього. На подвір’ї є багато елементів декору, які вона, разом із синами та чоловіком, виготовила і розмалювала із підручного матеріалу – гуми, скатів, пляшок. Справжня гордість родини Турко – домашні улюблені собачки породи пекінес. А на хатньому підвіконні в господині не лише кімнатні квіти, а й балконні томати. Вродили саме під Новий рік, то ж салат до святкового столу зробили із свіжих домашніх помідорів.
…Отака живе в Благодатному сім’я сільських трударів, які вміють і на землі господарювати, і худобу з птицею вирощувати і красу для себе й інших творити. Наталія Миколаївна переконана: на все треба бажання. І.
