icon clock01.06.2020
icon eye302
Громада

На новенькому авто

Сьогодні, мабуть, нікого не здивуєш дитячим майданчиком. Але, коли мова йде про власне подвір’я, більша частина якого саме для розваг та розвитку малечі, то дивуватись є чому. Особливо, коли все зроблено власними руками татуся. Далеко не на кожному подвір’ї зустрінеш таку батьківську увагу до дітей. В родині Тритяченків, що проживає в селі Африканівка, виховуються їх четверо – три донечки Аня, Лєра, Ліля і маленький синочок Дініс. Щороку саме для них тато прямо у дворі майструє нову забаву. Гірочка,  пісочниця, гойдалки, турніки – це те, на чому вже минулого року грали діти. Тут і сусідській малечі цікаво.

  • Ось вже декілька років поспіль на майданчику роблю щось новеньке, – розповідає Віталій, господар подвір’я, – ось і цієї весни вирішив додати пару розважальних елементів. А так як підростає синочок, то враховував вже його інтереси. Дуже любить він у нас техніку, особливо мотоцикли. Зі справжнього важко стягнути. Тож, тепер у нього є власний. Були деякі старі деталі з мотоцикла, рама, крило, запаски, ще дещо – зібрав для малого подібну конструкцію. Ще правда на фото не вся у зборі, додам двигуна несправного. А от сам цей мотоцикл міцно закріпив, приварив та залив цементом, тож триматиметься добре.  А ще, поруч змайстрував авто, аби усім було місце, як у справжньому. Що правда, далеко на ньому теж не поїдуть, але погратись, розвиваючи уяву, можна.

Віталій Тритяченко родом з Барвінкового. Тут і школу закінчив, і токарем встиг попрацювати на заводі «Червоний промінь». Деякий час і на НКМЗ набував досвіду роботи з металом. Тож, навички допомагають і вдома. Головне, як він вважає, було б бажання і матеріали. А з останнім нині скрутнувато, не завжди можна знайти потрібну деталь. Тож, вміння працювати не лише з металом, а й з деревом – часто стає у нагоді.

  • Час та погода своє беруть, щороку доводиться щось ремонтувати, та все абсолютно фарбувати, – продовжує мій співрозмовник, – аби вигляд був привабливий. Адже це для дітей, а вони люблять все яскраве. Та й нам з дружиною це в радість. До того ж, ми спокійні, діти гуляють, розважаються у дворі, ніде не бігають без нагляду.

А поки дівчатка допомагають мамі вдома по господарству, прибратись чи на кухні, малий    уважно слідкує за татусем.

  • Не дивлячись, що йому трохи більше двох років, – посміхається Віталій, – та схильність до техніки, до інструментів вже добряче проявляється. Часто за мною повторює. Днями розкрутив наждак і точив викрутку. І сміятись відверто ж не можна. Треба ж показувати, наскільки важлива мені його допомога. Так з часом і навчиться по справжньому працювати.

Ось такий дитячий майданчик у власному дворі. Є ще плани та задуми, але ділитись ними турботливий татусь не поспішає. Зупинятись не збирається. Головне, щоб діти розуміли, що для них старається. Щоб їм було цікаво й корисно, весело і затишно.

  • Підростуть діти, будуть інші розваги, свої захоплення, – говорить Віталій, – а поки ще маленькі, нехай дитинство буде яскравим, з пригодами та позитивом. Принаймні – це краще, ніж в гаджетах цілодобово. Дитинство має бути безтурботним, казкою, грою, радістю та з розвагами. Одним словом – щасливим.