Парк троянд або територія яскравих вражень – поєднання краси, ландшафту, історії
Про наймальовничіший куточок центру Барвінкового, який містяни
прозвали “Парком троянд”, наша газета вже писала минулого року. Тоді ж господар цієї оази краси Валерій Будицький ділився й планами щодо подальшого облаштування цієї території. Що вдалося реалізувати?
Що нового побачать тут барвінківчани та гості Барвінкового у дні святкування Дня міста?
Територія яскравих вражень — парк троянд став чи не найулюбленішим місцем для відпочинку у барвінківчан та гостей міста, це як маленький острів щастя, радості, тиші, любові, натхнення, відпочинку, виховання, історії та краси, а ще – став сучасною пам’яткою Барвінківщини. Сюди поспішають з дітьми й дружні компанії, випускники шкіл та садочків, наречені й гості міста, аби зробити яскраві неповторні фото. Дуже приваблює ця територія грою різнобарвних яскравих кольорів, різновидом рослин та вдалим поєднанням їх з інсталяціями.
Над всією цією красою височить годинник, схожий на той, що відліковував час на дзвіниці зруйнованого собору. А нині, наче символізує історичне минуле нашого краю й відраховує хвилини сьогодення у планах та мріях майбутнього, нагадуючи про духовність.Кошти на його виготовлення та встановлення збирали однодумці, друзі, земляки. А сам годинник обплетений символікою нашого міста — барвінком. Обрамляють його, як оберіг, плетені лози залізних троянд, як символ краси та старі межеві камені з філософським сучасним написом на одному із них: «Час безцінний. Подумай, на що чи на кого ти витрачаєш його».
Наче художник, домальовує картину свого бачення, своїх задумів, кожен новий куточок доповнює загальну картину. Поруч з годинником встановлено дерев’яну лавку, аби відвідувачі мали змогу присісти, відпочити, ту же поряд вигнулись дерев’яний та кам’яний містки. Їх автор називає єднанням двох берегів, єднанням сердець. 
А оберігає їх змія, вирізьблена з гілки дерева, яка заховалась в каміннях сухого струмка. Територія садиби чималенька, тож і фантазії є де розгулятись. Це вже сьогодні популярна фотозона, але з часом тут стане ще привабливіше, бо у господаря на кожен куточок садиби є нові, не менш креативні, задуми – тут і альтанку збудувати планує, і фонтан обов’язково буде. І, знову ж таки, дотримується в дизайнах двох ліній – тут сучасний стиль переплітається з автентичним історичним минулим нашого козацького краю. Бо прагне, щоб кожен елемент надихав відвідувачів не тільки красою, а й мотивами давнини.
Гуляти цією територією можна годинами, насолоджуючись ароматом трояндового цвітіння, розглядаючи кожну частинку декору, різні історичні інсталяції і навіть кам’яні вироби (жорна, гармани (катки), ступи, корита, менгіри (межеві камені), останки кам’яних баб, в яких залишилась історія нашого краю, виражена в формах, різних мітках, зроблених людьми й самим часом. Якби ці антропоморфні камені дослідити, або каміння вміло б говорити, вони б могли багато цікавого нам розповісти про ту епоху, коли в степовій зоні почали з’являтись перші племена скотарів, кімерійців, скіфів, половців, а, згодом, і землеробів. Ці кам’яні вироби збираються з усього району. Барвінківщина має дуже цікаву історію, яка сягає глибше, ніж ми собі уявляємо.
—Народився, виріс, живу та працюю на рідній землі,— говорить Валерій Будицький, — хочеться зібрати й зберегти якомога більше історичних надбань, насадити побільше рослин. Весь задум створення цієї території краси є метою згуртувати людей в одну ідею. Без підтримки й допомоги не впорався б. Тільки разом, спільними зусиллями. Мені радо допомагають в роботі сім’я, друзі, однодумці та знайомі, роботи тут вистачає. Готовий буду отримати поради, ідеї, від кожного, які в майбутньому, я думаю, обов’язково будуть втілені в життя. Результатом милуються всі, хто потрапляє на цю територію.
Про історію нашого краю Валерій Станіславович готовий не тільки довго й багато розповідати, йому є що й показати, бо вже чотирнадцять років він впорядковує власний музей історії та прилеглу територію, де ще й знаходиться історична споруда, збудована за кошти нашого земляка, письменника-романіста Григорія Данилевського.
…Його часто запитують: «Нащо тобі оце все, невже немає іншого клопоту, інших справ?» У відповідь Валерій Станіславович тільки посміхається: «Не для себе стараюся, для міста, для людей. Хочеться дарувати землякам красу, настрій, хочеться зробити кращим наше місто, популяризувати рідний край. Можливо, для сучасників та майбутнього покоління це, в чомусь, і виховання. Хочеться, щоб така краса й чистота оточували нас по всьому місту і за його межами».
Стільки душі, стільки праці, стільки зусиль докладено. І все це поєднується в одну картину ландшафтного дизайну талановитого, наполегливого, працелюбного творця свого світу краси, в якому немає дверей, а, значить, територія яскравих вражень відкрита для всіх. І до цього додати нічого.
