Вони познайомилися два роки тому. Ще до війни. Обоє вже мали досвід сімейного життя. Обоє розлучені. І вільні… Вільні і відкриті для нових стосунків. Для нових почуттів.
Вона Якщо відверто, то я раніше дуже боялася цього кохання. Не відповідала йому взаємністю. Боялася, що знову помилюся, що розчарування буде і буде дуже болісно все це переживати знову. Хоча… серце тягнулося до нього. Я відчувала – це ВІН, той, з ким можу бути щасливою. І я зробила крок назустріч коханню. Хіба не маю право бути щасливою, коханою?!
Він А він її покохав з першого погляду. Ну, знаєте, як буває: побачив і в серце запала. Сказав собі твердо, по-чоловічому – вона буде його. Намагався привернути її увагу до себе. Давав зрозуміти, що почуття його серйозні. Що не жартує. Що має серйозні наміри.
Як склалися б стосунки двох одиноких сердець у мирний час, гадати важко. Все перекреслила війна.
Він Хіба міг він, Захисник, який з дитинства мріяв стати військовим, він – учасник АТО, для якого війна з росією почалася ще у 2015-му, всидіти вдома? На фронт пішов у перші ж дні повномасштабного вторгнення рашистів на нашу землю. Відразу на передову. Був там, де найспекотніше. 9 квітня 2022 року мав поранення в ногу. Лікувався у Львівському шпиталі, пройшов короткий термін реабілітації в санаторії Трускавця, бо медики дуже наполягали. І знову – на фронт. Бо інакше він просто не може. Він має бути там, разом з бойовими побратимами. Вперед і тільки вперед до повної Перемоги…Зараз виконує бойові завдання на Донецькому напрямку.
Вона У березні, як стало у Барвінковому лячно від обстрілів та бомбардувань, виїхала з міста. Вона, мама двох маленьких діток, перш за все думала про безпеку малечі. Евакуювалася. Знайшла прихисток у Польщі. Сім місяців не вдома. Там тихо, спокійно, але серце рвалося додому. Довго всидіти на чужині вже не було сил. Після успіху наших військ на Ізюмському напрямку повернулася в Барвінкове.
Вона з дітьми в Польщі. Він – на війні. Відстань і обставини не стали на перешкоді закоханих. Як тільки була можливість – він дзвонив. Розпитував, як вона, як діти. Коротко повідомляв про себе. І щоразу повторював – скучив, дуже скучив, хочу бачити, чекаю…Вона місця собі не знаходила, коли його поранило. Постійно на зв’язку. Постійно у тривозі і в молитвах – хоча б все минулося, щоб видужав.
Вони після довгих місяців розлуки зустрілися тільки у грудні. У Барвінковому. Саме у День святого Миколая він прийшов до них. Дітворі – подарунки від Миколайчика, їй – квіти від закоханого серця.
Букет вручив, а … поцілувати навіть не наважився. Рубіж дружніх стосунків вони перетнули лише в Новорічну ніч. Тоді він буквально на одну добу відпросився у Барвінкове. До коханої. З її ріднею зустрів рік 2023-ий. Познайомився з батьками, з синулею. А наранок – знову на службу…
Ех, які короткі ті миттєвості щастя. Такі короткі і такі … незабутні»
Вона Я навіть не підозрювала, що чоловіки можуть бути такими романтиками. А він такий. Він вміє робити сюрпризи, вміє приємно здивувати. Він легко порозумівся з моїми дітьми. І вони прийняли його. Потягнулися. Радіють, коли він приходить в гості. І чекають…
Він А він обіймав її квітами. Чотири величезних букети за місяць! Замовляв тільки найкращі. А коли йшов ЇЙ роботи пропозицію руки і серця, то майже всі троянди у квітковому салоні «Презент фловерс» закупив. Попросив зібрати букет із 101 троянди! І пішов до НЕЇ. Без попередження, без дзвінка. Прямо на її робоче місце.
Вона Я не очікувала його побачити. А коли він зайшов, то його за величезним букетом й не було видно. Скільки троянд! Мені ніхто ніколи раніше в житті скільки квітів не дарував.
А він… Дарує квіти, обіймає, освідчується в коханні. І чекає її відповіді. Вона, зніяковівши, засоромившись, впевнено сказала йому ТАК!!!
ВІН+ВОНА= ВОНИ
Така романтична історія у наших земляків. Світлани ЖУЛКЕВИЧ із Барвінкового та Олександра ТЮРІНА із села Іванівки. Давайте побажаємо їм щастя. Щоб через роки зберегли свої почуття, повагу один до одного. Щоб у мирі і злагоді прожили довге спільне сімейне життя. Вони заслуговують щастя.
…А Олександра привітати ще є один привід. Йому завтра (28 січня) виповнюється 31. Ангела Охоронця тобі, Воїне, на фронтових дорогах. Божого благословення, швидкої Перемоги і повернення додому. Додому, де тебе чекають найдорожчі і ТА дівчина, яка сказала тобі ТАК!
Ірина Столбова
Фото Людмили Скрипченко
