Сьогодні 5 грудня. День волонтера. Сьогодні Барвінківська земля прийняла на вічний спочинок людину доброї душі і щирого серця – Муталіма Магамедсаидова. Він був волонтером. Допомагав Збройним силам України ще з 2014-го. Підтримував односельчан, всіх, хто того потребував. Робив це щиро, від душі. Не заради відзнак, похвали чи піару. Просто інакше він жити не міг. І загинув, поспішаючи у село з гуманітарним вантажем. Віз людям хліб… Роздати його не встиг…
Підірвалися на невідомому вибуховому пристрої. Загинули на місці…
“На Харківщині поліція фіксує випадки підриву людей на мінах.
В Ізюмському районі двоє чоловіків на автомобілі наїхали на невідомий вибуховий пристрій. В результаті вибуху вони загинули на місці події.
2 грудня до відділення поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції надійшло повідомлення про те, що чоловіки поїхали додому в село Пашкове Барвінківської територіальної громади на автомобілі «ВАЗ 2106» та зв’язок з ними зник.
Поліцейські встановили, що 1 грудня на польовій дорозі автомобіль чоловіків здійснив наїзд на невідомий вибуховий пристрій. Транспортний засіб зазнав значних механічних ушкоджень, 59 та 44-річні чоловіки загинули”, – повідомили у поліції Харківської області.
Ці чоловіки – 59-річний волонтер Муталім Магамедсаидов та його односельчанин і товариш 44-річний Сергій Черемисов.
Він був у всьому КРАЩИМ
“У селі його просто і щиро називали Мішею. До нього тягнулися односельчани і він був відкритий до людей. Міша – трудівник, яких ще пошукати треба. Він жив працею. Завжди увесь в клопотах. Розводив кіз, баранів. Заготовляв корми, вирощував городину. І щиро ділився своєю продукцією із земляками, друзями- а їх у нього було дуже багато. Ще з 2014 року допомагав нашим захисникам. І 24 лютого він був першим, хто запропонував свою допомогу і землякам, і військовим. У нашому старостинському окрузі – це незамінна людина. Міша був моїм першим надійним помічником. Сам завжди пропонував допомогу. Його загибель – велика біда і невимовний біль для всіх нас”,- говорить староста Ріднянського старостинського округу Тетяна Рева.
“Він був мусульманином з Дагестану, який тривалий час жив в Україні і займався тваринництвом. Мріяв залишити спадок для прийомної доньки. Але багатства так і не нажив. У нього було серце справжнього християнина! Завжди приймав у своєму домі мене та усіх віруючих, які приїздили нести Слово Боже до людей. Християни не завжди приймали, а він приймав завжди. Ніколи ні у чому не відмовляв, в разі потреби першим приходив на допомогу. Ділився останнім”,- пише про друга, волонтера і земляка Сергій Авраменко.
… Схилимо голови у хвилині мовчання. Помолимося за упокій його світлої душі. Подякуємо за всі його добрі справи. Вічна пам’ять тобі, волонтере!
Велика, дуже велика ціна волонтерського хліба…
Ірина Столбова
