Воїни цієї механізованої бригади навесні тримали рубежі на території прифронтової Барвінківщини. Базувалися в населених пунктах Гаврилівського старостинського округу.
“Мужні, сміливі, прості хлопці, які лишили свої домівки, свої мирні справи і професії і пішли боронити Україну від російського агресора. Сільчани підтримували наших захисників чим могли: готували для них домашні страви, частували смачною випічкою, ділилися продуктами й власною консервацією. Мій чоловік разом з іншими допомагав у ремонті їх бойової техніки. Так і зав’язалася наша дружба із воїнами-захисниками цього бойового підрозділу”,- розповідає мешканка Пригожого Тетяна Ребрикова.
З Барвінківського напрямку бригада була переправлена для виконання бойових завдань в інші гарячі точки фронту, але зв’язок сільчан із своїми захисниками не переривався.
Контакт вояки підтримують через подружжя Ребрикових. В одній із телефонних розмов хлопці з передової натякнули, що не зайвими були б їм теплі речі, ліки…
“Я написала про це у нашій місцевій волонтерській групі, яку ми створили у вайбері. Ну що, запитую, допоможемо своїм хлопцям перезимувати? У відповідь – десятки телефонних дзвінків. Сільчани відгукнулися миттєво. Ми обговорили хто і що готує і робота закипіла”,- продовжує Тетяна.
Гостинці для вояків готували всією громадою
Ольга Кулініч взялася за виготовлення окопних свічок- їй зносили односельчани все необхідне для цього. Світлана Гриб, Любов Пікула, Яна Кулініч, Галина Ребрикова, Тетяна Пархоменко, Валентина Бондаренко збирали тканину, різали смужки і сплели 50 метрів добротної маскувальної сітки. А ще сільські жіночки випікали пиріжки, домашній хліб, смаколики… Коштами допомогли Кудрявцев Сергій, Копійка Вадим, Соколенко Микола, Комликов Олексій, Кулініч Олександр, Кулик Юрій…
До справи підключилися мешканці сусіднього села Африканівка. Тут ініціативу взяла на себе культпрацівник Ірина Єдименченко: 
“Ми збирали кошти, які необхідні для придбання ліків, теплих шкарпеток, для пального на дорогу. Ділилися вітамінними закрутками. Передавали на гостинець хлопцям малинове варення, мед. В холодну пору це їм треба, щоб хоч якось в окопах зігрітися теплим вітамінним чаєм з медом”.
Родини Пронь, Мартиросян, Лукашових, Мокрій, Драган, Сінчук, Воасових, Шишкан, Белейович,Малюх, Спірідонових, Левашових, Оксьон, Сердюк, Задорожніх, Ігнатенко, Строгових, Рябченко,Чечун, Шамрай, Марченко, Чех, Бобух… – це далеко не повний перелік тих, хто відгукнувся підтримати захисників.
У загальний гуманітарний вантаж доклали своїх продуктів і мешканці Гаврилівки. А із сусіднього села Уплатне доправила ліки Ліна Беляєва.,
Часу довго не гаяли. За кілька днів зібрали повну машину найнеобхіднішого.
Якщо треба буде -ще поїдемо!
У дорогу до захисників вирушили Сергій та Тетяна Ребрикови. Їхали власною автівкою. Передали у підрозділ всі гостинці від сільчан, а ще щирі слова вдячності за мужність та героїзм.
Яким був той маршрут до воїнів – Тетяна говорить коротко: дорога була важкою. І тут же додає: але, якщо треба буде- поїдемо ще. Бо як же інакше? Хлопці тримають наші рубежі, боронять нашу землю, відстоюють мир і спокій у наших домівках. Їм потрібна наша підтримка. До Перемоги йтимемо разом!
“Кожен намагається зробити хоч маленький внесок у велику Перемогу”
“З перших днів війни ми підтримували наших військових. В кожному селі кипіла робота: допомагали ремонтувати техніку, пригощали смаколиками, прали одяг, віддавали свої авто для потреб. До Дня Захисників і Захисниць ми також готували подарунок на передову із оберігів, смаколиків та листів для наших воїнів. Наразі робота продовжується. В Гаврилівці також дівчата зі школи плетуть маскувальні сітки, в Африканівці вже налагоджують цю роботу, бо є замовлення, виготовляються окопні свічки. Жителі сіл активно долучаються. Хтось несе віск, хтось – рибацькі сітки, хтось – подивився в інтернеті і виготовив пристрій для намотування картону для окопних свічок… Люди намагаються зробити хоч маленький внесок у велику перемогу. На жаль війна ще триває, але з такою підтримкою ми обов’язково скоро переможемо. Чудово, що на нашій барвінківській землі, є такі чудові люди. Я пишаюся своїми земляками”,- говорить староста Гаврилівського старостинського округу Сергій Мірошниченко.
Ірина Столбова
