У Грушувасі на так званій каналівській водоймі гніздиться більше десятка лебединих пар, сьогодні це пташине царство поповнилося ще одним лебединим сімейством.
–Я вранці вийшла на вулицю і очам своїм не повірила: обабіч асфальтівки непоквапом йшла пара лебедів, а за ними гуськом шестеро маленьких пташенят. Відразу й не збагну де могли взятися ці птахи, — говорить місцева мешканка, вчителька-пенсіонерка Любов Миколаївна. – Аж тут нагодилися мої колишні учні Сергій та Олександр, які саме їхали вулицею. Вони й висловили припущення, що потомство у пари лебедів вилупилося на ставочку, що за тракторною бригадою, а тепер дорослі лебеді переводять своїх діток на простору канальську водойму.
Я захвилювалася: до каналу ніби й недалеко, але ж дорога небезпечна. Сільською дорогою і транспорт різний курсує, і собаки безпритульні бігають. Та мало що може трапитися з лебединим сімейством на такій гамірній трасі. Тож і вирішила надзорцем потихеньку йти за лебединим кортеджем, — продовжує Любов Миколаївна.
Пройшли кілька метрів, аж тут назустріч вантажний автомобіль – лебеді стривожилися, зійшли з асфальтівки, а малесенькі пташенята скотилися майже донизу, заплуталися у високій мокрій траві. Вирятувала малечу, а вже далі всю дорогу до каналу ми супроводжували лебедине сімейство разом з сусідкою Тетяною Василівною, яку я покликала собі в поміч.
Ось так під нашим супроводом і здолали птахи відстань до водойми. Непоквапом спустилися лебеді до води, а ми з сусідкою з відчуттям зробленої справи повернулися додому. Знаєте, і на душі якось спокійно: лебедине сімейство тепер у безпеці. Хай зростають пташенята і прикрашають нашу водойму, радують своєю присутністю всіх мешканців села.
..Отака маленька рятівна операція сьогодні відбулася у Грушувасі. Фінал історії – щасливий. І це головне. А що не менш важливо: це людська небайдужість, яка й розкривається ось в таких маленьких вчинках, на перший погляд дріб’язкових історіях. Такі вони: маленькі історії з великим змістом..