Бус, наповнений домашніми гостинцями, в передостанні дні грудня з Барвінкового доправили на передову нашим захисникам.
Збір продуктів харчування для 93 окремої механізованої бригади оголосина мешканка Нової Миколаївки Світлана Захарова (Глущенко). Саме в цьому підрозділі несе службу її син. Мама не вперше збирає гостинці для свого Івана та його побратимів. Ось і в Новорічні свята материнське серце сповнене великого бажання передати захисникам частинку родинного тепла, пригостити смачними домашніми стравами.
–Син на три мав відпустку. Повертався з дому у підрозділ до своїх хлопців саме перед святами, ну як не скористатися можливістю передати воякам щось смачненьке й ласеньке, — говорить жінка.
Через соціальні мережі Світлана Іванівна звернулася до всіх небайдужих, підтримати її у цьому зборі. І за кілька днів було зібрано цілий бус всього, що так потрібно хлопцям на передовій.
А в перші дні січня – новий збір. Іще машина гостинців поїхала за призначенням.
Від колективу Барвінківського ліцею №2 надійшли домашнього приготування пиріжки, вареники, печінковий паштет та котлети, салат, смажена риба і ще багато чого іншого. А ще жінки-трудівниці наліпили для наших котиків не мало, й не багато, а 6000 пельменів!
Барвінківчанка Наталія Чухно, знаючи потреби хлопців у посуді, передала 10-літрову каструлю. І не порожню. Вона наповнила її різною смакотою.
Настоятель Успенського храму Мстіслав Сакідон доклав у продуктовий вантаж окопні свічки, виготовлені прихожанами храму. А родина Олександра та Олесі Хилько передала до церкви 6 кілограмів воску, з яких вже незабаром зроблять чергову партію окопних свічок, які в цю зимову морозну пору ой як потрібні нашим воякам.
Ось так колективними стараннями й були зібрані гостинці для тих, хто боронить українську землю від ворога.
Про всіх, хто долучився до справи, хто почув її материнський заклик про допомогу Світлана Іванівна написала вдячний пост у своєму фейсбуці і назвала своїх помічників у зборі людьми добра. Бо вчинок кожного із них – прояв доброти, турботи, небайдужості. І всі ті гостинці, подарунки зігріті найтеплішим – материнською любов`ю і опікою.
«Я кожному, хто підтримує захисників цілувала б руки…що вони разом зі мною… що я не одна»
Мама-волонтерка сама допомагає чим може і як може захисникам – борщі їм домашні варить, пиріжки цілими ящиками випікає й передає. І тим воякам, що поруч, і тим, хто далеко. Ось і нещодавно зібрала чергову посилку. 100 штук свіженьких сосисок в тісті, пакунок шоколадних цукерок, смаколики до чаю/кави. Каже, хай буде хлопцям маленький гостинчик від мами… А скільки їх було, тих малих і великих гостинчиків, – вже не порахувати, і скільки ще буде – й сама не знає. Скільки треба – стільки й триватимуть її материнсько-волонтерські клопоти.
–Інакше я просто не можу, бо хлопці – чиїсь же сини. Я їх підтримаю, а інша мама моєму сину допоможе, – ділиться Світлана.
І допомагають, і підтримують. Друзі, односельчани, знайомі і незнайомі люди.
–Ось перед Новим роком був щирий подарунок від Іванового товариша Андрія Жулія та його родини для хлопців 93 бригади – не що-небудь, а цілий вгодований кабанчик. А сім`я Довгоспиного Володимира та Надії передала відро свіжої річкової риби та запечену качку.
Мої подруги з Катеринівки зібрали три ящика домашньої випічки, іншої смакоти, а ще гусей, качок, курей.Я виїздила у негоду до розбитого мосту с.Мечебилове за цією провізією, – продовжує розмову мама-волонтерка. – Скільки таких моментів…радіє душа..і сльози..сльози..
Я кожному, хто підтримує захисників, цілувала б руки.. що вони разом зі мною.. що я не одна, -говорить Жінка з великим материнським серцем.
Ірина Столбова
Фото із соціальних мереж
