Село Рідне під обстрілами рашистів було з перших днів березня. Люди лишали свої домівки, шукаючи прихистку у безпечних регіонах. Подружжя Черних евакуацію відкладали з дня на день. Хоч і тривожна валіза була вже зібрана, але так не хотілося їхати з дому в чужі краї.

Була середа. 28 квітня. Весняний теплий і, здавалося, спокійний день. Олександр Іванович у гаражі порався біля своєї автівки. На випадок евакуації машина має бути у повній бойовій готовності. Тож і клопотався біля своїх Жигулів. Дружина була тут же, на подвір’ї, неподалік від  гаража.

В якийсь момент почувся гвалт, шум, земля задрижала…

– Того дня село ворог обстріляв з наземної артилерії. Епіцентром «прильоту» стало подвір’я Черних, – розповідає староста Тетяна Рева. – смертоносне залізо рашистів прилетіло саме в гараж – господар загинув миттєво, а дружина отримала численні поранення….

–Маму витягли буквально з того світу. У неї були серйозні ушкодження. Не буду вдаватися до медичних термінів, скажу коротко: на тілі не було живого місця, розриви внутрішніх органів… Як медик я розуміла наскільки поранення небезпечне і серйозне, – говорить донька Катерина Бабіч. -Лікарі в прямому сенсі боролися за її життя. Пішли довгі місяці на лікування в стаціонарах, на реабілітацію. У тому шоковому стані мама й не усвідомлювала, що трапилося з нею, з татком… 

Поховали Олександра Івановича на одному з цвинтарів селища Панютино Лозівського району. Вдома на той час зробити було це небезпечно: село було під постійними обстрілами ворога. Та як тільки  родина Черних повернулася додому, відразу ж взялася до процесу перепоховання чоловіка та батька. Прийняла його на вічний спочинок рідна земля, де він народився і виріс.

 – Це тяжка втрата була для всіх нас, – говорить староста Тетяна Рева. – Родину Черних у селі всі поважали: працьовиті, дружні, дбайливі господарі троє гарних дітей виховали батьки. Олександр Іванович- майстер на всі руки, домовитий господар. Все в нього виходило, за що б не взявся…. 

 Війна забрала його життя. Осиротіла дружна сім’я Черних.

Царство небесне невинно убієнному Олександру Черному. Щирі співчуття родині загиблого.