Їх називають “Янголами” на полі бою. Бойові медики… вони витягують з-під обстрілів поранених, надають першу допомогу, рятують життя наших військових. Вмотивовані і незламні духом.Таким був і наш земляк, уродженець села Друга Василівка Гусарівського старостинського округу Микола Хорунжий.
«За час проходження військової служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Функціональні обов`язки виконував на відмінно, користувався авторитетом серед колег по службі. Мав добрий рівень мотивації до військової служби» – так характеризує командування підрозділу молодшого сержанта Хорунжого.
А він завжди був надзвичайно відповідальним. У школі, в медичному училищі, у батьківській родині, а потім у своїй власній сім`ї. Микола ніколи не покладався на інших. Звик відповідальність брати на себе. І всім допомагав. Всіх підтримував. Кращий син, кращий брат, татко, чоловік. Він був кращим завжди і у всьому. І воїном також був кращим.І спогади по собі залишив тільки кращі.
-Я плачу. Я не можу стримати сліз, як почула цю жахливу звістку: загинув Коля Хорунжий. Він мій учень, мій випускник, – говорить педагог-ветеран Гусарівської школи Олександра Овчаренко. – Цей випуск 2003 року – мій улюблений. Це був мій золотий клас. З ним працювати було легко, просто, цікаво. Миколка був, як і всі сільські діти, трудолюбивий, відповідальний, щирий, простий.У мене він і зараз перед очима – бачу його на другій парті в середньому ряду разом із Женею Сулейманом. Не можу повірити, що Колі нема. Яке велике горечко… Співчуваю батькам, родині..
-І в мене спогади про Миколу залишаться тільки світлі і добрі, – пригадує однокласниця Наталія Плахотнюк. – Він був надійним товаришем, вірним другом, ніколи не конфліктував, нікого не ображав. Спокійний, урівноважений. Це тяжка втрата для всіх нас.
Школа, училище, пошук себе в професії, утвердження в житті,… З рідного села чоловік виїхав до Краматорська. Зустрів свою половинку. Створив сім`ю. У нього чудова родина.Кохана дружина і двоє синів Владислав та Дениска. Він дипломований випускник Лиманського медичного училища. Пробував свої вміння і здібності застосувати на різних роботах, в різних сферах . Останній період часу працював експедитором на одній із престижних фірм. Як справжній чоловік, Микола Миколайович дбав про добробут сім`ї. На початку березня 2023 року по мобілізації пішов на війну. Отут і знадобилися воїну медичні знання, фахова освіта.
Він служив у підрозділі старшим бойовим медиком. Їх називають “Янголами” на полі бою. Бо вони рятують. Вони виривають із лап смерті поранених бійців.Микола Хорунжий інших рятував. На першій лінії фронту. А сам пішов з поля бою світлим Янголом у Небесне військо.
10 серпня у боях з російськими окупантами на запорізькому напрямку героїчно загинув щирий патріот, мужній захисник, молодший сержант Микола Хорунжий. Йому у грудні виповнилося тільки 37…
Герої не вмирають, а навічно вписують своє ім.`я в історію боротьби українського народу за свою незалежність, за мир у рідній країні, на своїй землі.
Світла пам`ять тобі, Герою. Щирі співчуття рідним. Доземний уклін батькам за виховання сина-патріота.
Ірина Столбова