Владислав Гортюк. Барвінківчанин. Син. Брат. Воїн. Герой. У 22 роки його життя обірвалося. Страшна війна продовжує забирати життя найкращих українських синів.
А він справді був кращим. Для мами Наталії – перший помічник і опора. Для меншого брата Дениса – приклад і взірець. Змалку ріс турботливим, уважним. І коли пішов на війну, часто дзвонив мамі. Заспокоював, щоб не хвилювалася. І раптом зв’язок обірвався… Мамі подзвонили з іншого номера. Чужого. І сказали про страшне… «Не вірю, не можу повірити, що сина нема», – крізь сльози говорить Наталія.
У жовтні Владиславу виповнилося 22 роки. Коротка біографія. Всього лиш кілька рядків: закінчив 9 класів міської ЗОШ №2, потім місцевий аграрний ліцей. У 2020 році пішов на строкову службу до Збройних сил України. І так залишився у військовому строю. З перших днів війни – на передовій. Останній свій бій рядовий Гортюк прийняв на Донецькому напрямку, біля села Дружба…
«Господи Боже… Царство небесне хлопчику… Владик був тихим і скромним (навіть сором’язливим), з дуже доброю посмішкою. Ніколи ні з ким не конфліктував. Дружив із однокласниками, був акуратним, ввічливим, чуйним. Якщо була потрібна допомога, ніколи не відмовляв. Завжди з розумінням сприймав зауваження та побажання…. Страшна новина. Дуже велика біда для всіх нас», – говорить класний керівник Ольга Бєлякова.
«Гарний хлопчина. Нiчого поганого не скажу. Зростав у нас на очах. Спокійна, домашня дитина. По вулицi не гасав. Мамі допомагав по господарству. Мама й досі не вiрить що сина нема . Це страшно», – говорить сусідка родини Ірина Гаркуша.
Із простого, тихого, спокійного хлопця сформувався сильний, мужній, відважний воїн. Патріот і захисник рідної землі.
Йому було лиш 22. Таке коротке життя. Він міг зробити ще багато, втілити чимало своїх мрій і планів. Не встиг…
Хіба є прощення ворогу, який забирає у нас найкраще, найдорожче – наших дітей, цвіт нашої нації.
Світла пам’ять тобі, НАШ ГЕРОЮ! Щирі співчуття рідним.
Завтра Героя проводжатимемо в останню путь. Відспівування відбудеться в Успенському храмі Барвінкового.
Ірина Столбова
