Вже аж рябить в очах від цього тексту, який “гуляє” соціальними мережами: “..Жінка, яка доглядає пораненого сина в госпіталі імені Бурленка, у реанімації N56 повідомила, що поряд з її сином лежать хлопці <перелік імен>. Можливо, їх хтось шукає…”
Його поширюють у різних групах, на своїх сторінках люди, які навіть не задумуються, який текст вони просувають, кому підігрують. Чи автоматично роблять, чи бездумливо, чи просто “від нічого робити”. А між тим, цей російський фейк фактчекери проєкту «НотаЄнота» розклали по поличках ще у 2023 році. Минуло вже скільки часу, а фейк продовжує “гуляти” на просторах різних пабліків.
Ось і наші земляки (не буду вказувати прізвищ і посилань) не цураються натиснути конопочку з функцією поширення. І знов хвиля фейкових повідомлень набуває розхмаху.
Звідки черпають всю цю маячну? Ось одне з таких “джерел”..Сторінка у фейсбуці Alexander Sawayn — чоловіче ім’я, жіноча аватарка, причому явно згенерована ШІ. І на всі ці деталі, які мали б з першого погляду кинутися в очі першому ліпшому користувачу, мало хто зверає увагу. У цієї “особи” 23 тисячі читачів!!!! 
А тепер про сам текст фейкового посилу. Подивіться скільки на цифри внизу: 167 тисяч поширень!!!! Так це тільки з цієї сторінки, від цієї жіночо-чоловічої особи! А потім, далі за ланцюжком скільки було постів-перепостів!?
Тішить, що серед реакцій та коментарів великий відсоток тих підписників, які розуміють, що цей текст не що інше, як дурня, відверта маячня.
“Бездумне розповсюдження фейків тільки шкодить!!! Чи це і є вашою задачею????”
Коротко і головне: ні госпіталю імені Бурленка, ні госпіталю імені Бурденка в Україні немає. Натомість він є у… Москві. Це госпіталь міністерства оборони російської федерації – Головний військовий клінічний госпіталь імені М. Н. Бурденка.
Підтвердженої інформації про те, що українські військовополонені можуть перебувати у цьому госпіталі в Москві, теж немає. Натомість у соцмережах це поширюють у контексті нібито розташування госпіталю в Україні.
А ось іще один фейк, що поширюють наші земляки: про «сверхсрочника из Полтавы», що лежить у госпіталі в місті Кремінній на Луганщині.
А нічого, що Кремінна була окупована ще 18 квітня 2022 року, а допис взагалі від 2018-го. Але ж поширюється досі!
–-Я вже втомилася писати про ці та подібні фейкові репости, — говорить наша землячка Елеонора Культенко, яка активно намагається протидіяти таким проросійським вкидам. — Пишу в особисті повіломлення, пишу коментарі, намагаюся докликатися до їх здорового глузду. Реакцій у більшлсті випадків – нуль. Блокую таких “друзів”, або видаляю зовсім. Не можу зрозуміти чому так? Чому люди поширюють різну маячню? Бездумно, без найменшого аналізу, не дивлячись на дати, не співставляючи факти. Хочеться кричати: та зупиніться ж хоч на хвилинку, включіть мізки!
А мізки дійсно треба включати. Якщо ви дісйно хочете зробити добру справу, а не зіграти на руку ворогам, аферистам.
—Своїх друзів у фейсбуці я попереджаю про цей фейк, пояснюю, закликаю до пильності, — висловлює свою позицію Світлана Захарова, ще одна активна борчиня із фейками у соціальних мережах .– Ці фейки країна-агресор спеціально поширює, а наші “сердобольні” земляки на них ведуться, не підозрюючи, що працюють на ворога, а не допомагають захисникам та їх родинам.
Чому це шкодить, а не допомагає?
Інформація про «госпіталь Бурленка» та «сверхсрочника из Полтавы» — це лише два приклади того, як нами поки що легко маніпулювати. А інформація, запущена в наш інформаційний простір ворогом під час війни — шкідлива за визначенням.
Болюча для українців тема поранених бійців та війни загалом стає об’єктом ворожих ІПСО (інформаційно-психологічних операцій). Таким чином вони шукають патріотичну аудиторію.
По-перше, щоб внести розбрат.
По-друге, не виключається можливість збирання коштів під такими чи подібними повідомленнями. А це вже — рай для шахраїв.
Коротка пам`ятка:
1. Не можна бездумно поширювати інформацію. Те, чим ви, на ваше переконання, допомагаєте країні чи її воїнам, може суттєво шкодити.
2. Робіть репости тільки з перевірених джерел – державних структур, медіа з так званого «білого списку», сторінок фактчекерських проєктів, близьких знайомих, які можуть аргументувати і підтвердити опубліковане.
3. Якщо пост, який ви хочете поширити, викликає сильну емоцію, спонукає до негайної дії, дайте собі час перед тим, як його поширити, обміркуйте, чи впевнені у достовірності першоджерела, чи немає фактів, які викликають сумніви тощо.
4. Уникайте інформації, яка постійно повторюється. Це може бути «вкидом», який якраз і спрямований на масове поширення з певною метою.
