У передостанні дні лютого на Барвінківщину завітав представницький письменницький десант. Детально про цей візит творчих людей у нашу громаду, який організувала і здійснила громадська організація Український ПЕН, читайте у «Вістях Барвінківщини». Номер вийде друком у четвер, 14 березня.
А в цій публікації дозволю собі виокремити із представницького письменницького загалу лише двох осіб. Це французькі письменники Anne Massart і Laurent Thierry Dechamps.
Вони виявили бажання побачити на свої очі злочини окупантів на Харківщині. І долучилися до цієї поїздки. І побачили… Побачили те, що важко усвідомити сучасній цивілізованій людині, що не вкладається в голові. Те, чому неможливо знайти пояснення… І те, що є німим пам’ятником і переконливим доказом злочинів військ росії проти людяності…
Французькі письменники фіксували руїни деокупованої Великої Комишувахи… Школа, дитячий садочок, будинок культури, медичний заклад, старостат… Те, що залишилося від цих будівель.. Фотографували і через перекладача перепитували, уточняли. Вони не могли повірити, що так може бути. Що по собі окупант не залишив жодного об`єкта соціальної сфери в селі. І саме село стогне від болю, цілі вулиці зруйнованих осель…
А потім гості з Франції побачили у Барвінковому згарища міської бібліотеки. І фотографували… І торкалися обгорілих залишків найціннішого – книг. І там не треба було слів. Не треба було коментарів… Була просто німа тиша серед цього попелища.
І їх погляд торкався всього, що колись було бібліотекою. Популярною читальнею. Із 50-тисячним книжковим фондом…
Здавалося, що письменники фотографують кожен фрагмент цих згарищ і руїн. Щоб нічого не пропустити, щоб всі ці жахіття зберегти у кадрі і в пам`яті. І повезти додому. У Францію. І розповісти у своїх майбутніх творах про поранену Барвінківщину – маленьку громаду великої України.
Щоб донести правду, щоб на повний голос заявити про звірства окупантів, про військові злочини рф проти України.
Нехай почує весь цивілізований світ не тільки про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Бородянку, а й про невеличкі міста, як наше Барвінкове, про маленькі деокуповані села, як наша Велика Комишуваха.
Ірина Столбова.
Фото з поїздки.
