Роман БОБУХ: Воїн. Захисник. Орденоносець
Роман БОБУХ – наш земляк. Народився і виріс в селі Африканівка. Навчався у місцевій школі, потім у Краматорському профтехучилищі. Пішов на строкову службу. Далі – служба в правоохоронних органах. А влітку 2020 року підписав контакт із Збройними Силами України. Несе військову службу в легендарній 93-ій окремій механізованій бригаді «Холодний Яр».З перших днів повномасштабного вторгнення расії на територію України – Роман і його підрозділ в найгарячіших точках, там, де спекотно, де кожне бойове завдання – це подвиг, героїзм, мужність. Де йде запекла боротьба за кожен сантиметр рідної землі.
Про безстрашність нашого земляка Романа Бобуха багато слів говорити не варто. Краще за все скажуть нагороди, яких він удостоєний. Роман Бобух – один із тих холодноярівців, яких командування 93-ої бригади нагородило спеціальною відзнакою – нагрудним хрестом із символікою підрозділу. У червні минулого року Указом Президента України військовослужбовець Бобух нагороджений медаллю «За військову службу Україні». А в грудні 2022-го на урочистостях з нагоди Дня Збройних сил України Президент України Володимир Зеленський особисто вручив Роману Бобуху орден «За мужність» ІІІ ступеня.
«Це мій учень! Я був класним керівником у цього тоді ще хлопця, а зараз – Воїна, Захисника України! Він та його побратими спалили вже не один роzійський танк та бронемашину… Вітаю, Романе, ти гідно захищаєш нашу Україну», – пише Роману педагог Володимир Зелений.
Всі ми пишаємося нашим земляком. І зичимо йому Божої опіки і швидкого переможного повернення додому, до рідних, до найдорожчих.
–Я дуже хвилююся за Ромчика. З нетерпінням чекаю його дзвіночка. Коротка фраза по телефону – і на серці стає тепло і спокійно. А так хочеться побачити, обійняти. Ми з дітьми дуже скучаємо за ним. На новорічні свята нам пощастило бути разом – Рома мав короткотривалу відпустку. Так швидко пролетів той час. Дні зустрічі миттєвістю здаються, а дні розлуки вічністю тягнуться,- говорить дружина Романа Настя.Ми чекаємо тебе вдома, Романе! Чекаємо всі, щоб подякувати за подвиг, за мужність, за героїзм. Щоб сказати багато теплих слів і доземно вклонитися.
Ірина Столбова
