Софія МУХІНА: «Спорт — сенс мого життя»
Софія Мухіна народилася і виросла у Великій Комишувасі. І її дорога у великий спорт почалася саме з цього маленького села.
Прикладом для дівчинки були татко – кандидат у майстери спорту з важкої атлетики, і брат, який змалку тренував своє тіло – бігав, тягав гантелі. Софійка не відставала від нього.
Вона займалася вдома самостійно. Підшукувала в інтернеті індивідуальні програми тренувань з гантелями. Роздруковувала і працюювала «до сьомого поту». Опановувала і техніку бігу.
Дівчина ще з школи знала: її майбутнє – спорт і тільки спорт
Вже навчаючись у старших класах, захопилася футболом. Мама записала доньку до футбольної секції Барвінківської ДЮСШ. Тож після уроків у сільській школі Софія їхала до райценту на тренування, на ігри, на спортивні збори…
Коли закінчила школу і постало питання вибору подальшого життєвого шляху, Софія Мухіна вже твердо знала: її майбутнє – спорт і тільки спорт.
— Мене вже тоді цікавило тільки духовний і фізичний розвиток. Хоча я любила й історію, й біологію, але спорт мені подобався найбільше, — говорить Софія.
Отож її вибір: факультет фізичного виховання Харківського педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Випускниця сільської школи на відмінно складає вступні іспити, успішно здає спортивні нормативи – і мрія здійснилася: вона студентка.
Спершу обрала для себе кафедру спортивної гімнастики. Як для дівчини – то, здається, найприйнятніший вид спорту. Але Софія не з тих, хто дотримується стереотипів стосовно жіночого/нежіночого виду спорту. Через рік навчання вона зрозуміла: гімнастика, навіть спортивна, не для неї. Їй подобалися силові види спорту.
“Мене завжди вабили сила і змагальність”
— Мене завжди вабили сила і змагальність. Змагальність не з кимось, а з собою. Як далеко я можу зайти, який можу здолати рівень. У гімнастиці я себе не бачила, — продовжує Софія. – А ось єдиноборства – це моє. І вже на другому курсі я перевелася на кафедру самбо.
Дівчина встигає все і всюди. Вона краща студентка на потоці – вчиться на бюджеті, отримує підвищену стипендію. Крім того паралельно відвідує найрізноманітніші курси, пов’язані з індустрією спорту і фітнеса. А ще – щоденні кількагодинні заняття в тренажерній залі.
Вперто, цілеспрямовано, крок за кроком студентка готує себе до самостійної роботи. Вона розуміє: знань багато не буває. І навичок також. В індустрії спорту та фінтесу знайти свою нішу нелегко. Але вона має справитися.
За два роки –п`ять місць роботи. Пробувала, шукала себе, набувала досвіду, підвищувала кваліфікацію. І рухалася вперед. Починала черговою тренеркою в одному із спортивних клубів, а зараз Софія Мухіна вже персональна тренерка. Тобто не від кого не залежна. Працює сама на себе і на своїх клієнтів, яких вчить поступово долати спортивні висоти. Так, як це робить сама.
Вона впевнено рухається вперед. Бо має ціль. Бо любить спорт.
У тренерській скарбниці Софії Анатоліївни вже 4 чоловіки стали кандидатами у майстри спорту по жиму лежачи, одна дівчинка – кандидатка майстра спорту по присіданню. І це тільки початок. Це тільки старт її тренерської діяльності.
Сама ж Софія Мухіна з 2021 року вже майстер спорту міжнародного класу по жиму лежачі. Уявіть собі: при власній вазі 73 кілограми вона вижимає від грудей 82,5 кг! А цього року дівчина у двоборстві виконала розряд майстра спорту у ваговій категорії до 75 кг.
Зараз готується сама і своїх підопічних до чемпіонату України із пауерліфтинга.
Легко їй нічого не давалося. Ні тоді, в студентстві, ні зараз. Були успіхи, були й невдачі, були травми, були паузи у спорті, але не було зупинок. Дівчина і тоді, і зараз впевнено рухається вперед. Бо має ціль. Бо любить спорт. У ньому – сенс її життя.
Побажаймо ж Софії успіхів, великих і малих перемог. А ще привітаймо разом з її 26-им днем народження, який вона святкує сьогодні, 29 вересня.
Нехай все, до чого ти йдеш, обов’язково збудеться! Нехай у твоїй душі панують гармонія і мир, а в тілі завжди будуть сили і здоров’я для підкорення нових вершин.
Ірина Столбова
