11 лютого – Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Саме з нагоди цього дня барвінківчанка, студентка 3 курсу факультету соціально-педагогічних наук та іноземної філології Харківської гуманітарно-педагогічної академії Вікторія Губіна отримала почесну подяку свого вишу.
Відзнака, вручена молодій науковиці ректором академії Галиною Пономарьовою, додалася до ще одного статусного диплому. Вікторія стала переможницею Міжнародного конкурсу з веб-дизайну та комп’ютерної графіки. З-поміж багатьох авторських робіт студентів з різних країн, конкурсна заявка нашої землячки визнана найкращою. Її робота відзначена Дипломом найвищого першого ступеню!
– Це була 3д анімація. Тему для своєї роботи обрала досить просту. Дуже люблю природу, тож і моя анімація була присвячена природі, нею я намагалася передати всю красу навколишнього світу. Якщо відверто, то й не очікувала отримати таку нагороду. Але дуже приємно, що мою працю оцінили і відзначили, – говорить Вікторія.
Цей конкурс для студентки не перший, але раніше отримувала тільки сертифікати учасника конкурсу, а цього разу ось така крута перемога.
Ще одну перемогу дівчина отримала минулоріч на рівні своєї рідної академії. Вікторія Губіна була визнана студенткою року!
Навчається дівчина залюбки і з великим бажанням, бо філологічний фах – це її дитяча мрія. Вікторія зізнається, що найулюбленішими шкільними предметами для неї були уроки української мови та літератури у найкращої вчительки Олени Олександрівни Шматько. Тож випускниця 2021 року Барвінківського ліцею №2 Вікторія Губіна без вагань вступила саме у педагогічний виш на факультет філології.
–Я радію за свою колишню ученицю, – говорить колишня класна керівниця, вчитель української мови та літератури ліцею Олена Шматько. – Для мене Вікторія була й залишається Сонечком, яке щедро зігріває оточуючих своїм теплом. Ввічлива, порядна, доброзичлива, на перший погляд дуже м’яка, у разі потреби ставала справжнім бійцем – зібраним, наполегливим, відповідальним. Не знаю, за що доля послала скільки випробувань на цю тендітну дівчинку, але бачу, як загартувався її характер, захоплююся бажанням Віки рухатися вперед, докладаючи максимум зусиль і досягаючи нових висот.
І Вікторія справді впевнено рухається вперед. Окреслює чітко свої плани і мрії і йде до них, здобуваючи малі та великі власні перемоги. І кожну з них вона присвячує найдорожчій своїй людині – бабусі Тетяні Іванівні Лисенковій. Бабуся, як говорить дівчина, була для неї цілим світом.
–Вона змалечку вкладала всю себе у моє майбутнє, у моє становлення і мій розвиток. Завдяки їй я танцювала у колективі «Феєрії», навчалася у художньому відділенні музичної школи, закінчила ліцей і вступила до академії. Бабуся була завжди поруч, допомагала мені у всьому.– ділиться Віка.—А зараз мені її так не вистачає… Той трагічний день 28 квітня 2022 року забрав у мене найдорожче: ворожа ракета влучила прямісінько в їх будинок, загинули і бабуся, і дідусь. Я й досі не можу оговтатися від втрати, досі не можу усвідомити, що я не побачу бабусю, не обійму, не пригорнуся до неї… Я хочу, щоб вона там, на Небесах, пишалася мною, щоб бачила, що її зусилля, вкладені у мене, не були даремними. І я намагатимуся зробити все, щоб бути гідною її світлої пам`яті.
Ось така історія. Історія нашої юної землячки, у якій переплетений творчий успіх, потяг до знань, талант і цілеспрямованість разом з тяжким горем – втратою найрідніших. Війна забирає життя невинних людей, але не забирає бажання вчитися, опановувати нові знання, щоб розбудовувати рідну Україну.
Ірина Столбова
Фото надані Вікторією Губіною
