–У мене немає навіть його могили, щоб можна було піти, помолитися й поплакати,– вдова загиблого Людмила Бессонна не стримує сліз. – Отож і йду до нашої церкви, щоб виплакатися, щоб помолитися за упокой світлої душі мого Андрія. А на Алею памяті у Барвінкове їду, щоб побачити образ свого коханого, зазирнути йому у вічі, поговорити…Переглядаю короткі відео, які збереглися. Там мій Андрій веселий, життєрадісний, сповнений сил. Він завжди був по життю оптимістом. Навіть коли було тяжко, він тримався сам і підтримував інших.

Більше 20 років разом прожили Людмила та Андрій. Разом ділили і горе, і радість. Разом були у світлі моменти і в години смутку.

Трудолюбивий, привітний, вмілий господар, порядний сім’янин – таким знають Андрія Мусієнка односельчани. Він і в колективі залізничників був кращим, бо звик працювати на совість, не боявся брати на себе відповідальність.

І коли країна була в небезпеці – він також відчув свою відповідальність за долю Батьківщини. Без вагань пішов у військо. Андрій Мусієнко — учасник АТО. І в перші ж дні повномасштабного вторгнення військ росії на тариторію України, боєць із позивним Вікінг знову взяв зброю у руки.

Побратими, земляки, з якими перетиналися бойові шляхи старшого солдата Мусієнка, говорять про його патріотизм, сміливість, мужність і героїзм. І орден «За мужність» ІІІ ступеню, якого удостоєний військовослужбовець, теж тому переконливе свідчення. Ось тільки нагороджений старший солдат високою бойовою відзнакою посмертно. Орден за чоловіка отримала вдова Героя.

–Я й досі не можу повірити, не можу змиритися, що мого Андрія немає. Я ловлю себе на думці, що чекаю його. Що він повернеться. Прийде до нас, — продовжує вбита горем жінка. – Нам всім так його не вистачає. Колись, до війни, Андрійовий день народження був для нашої родини справжнім святом. Тепер це скорботний день. І до могилки його я прийти не можу. Піду до церкви. Помолюся. Попрошу Господа упокоїти його світлу душу там, на Небесах. Щоб там він мав вічний спокій, зігрітий Божою опікою і моєю молитвою.

Світла пам’ять тобі, Герою. Витримки рідним загиблого. Сил пережити тяжку втрату

Ірина Столбова