24 лютого – це не просто дата. Це день, який розділив наше життя на «до» і «після». Ми не кажемо тепер «рік тому», ми говоримо інше «це було до війни». До того страшного дня, коли коли з неба почали падати ракети, а земля здригалася від гучних вибухів.
Сьогодні, у роковину війни, у Червоній Поляні люди зранку поспішили до центру села. Тут, біля Хреста – оберега, який минулого літа облаштували сільчани разом із прикарпатськими захисниками, провели спільну вранішню молитву.
-Ми молилися за хлопців, які тримали рубежі нашого села і не дали ворогу ступити на нашу землю. Ми просили Божої опіки для всіх наших захисників, які боронять неньку-Україну від рашистів. А ще запалили свічки пам`яті і вшанували хвилиною мовчання тих мужніх Героїв, які полягли на полі бою, які віддали за наш спокій найдорожче – своє життя, – розповідає завідувачка сільським закладом культури Неля Кладко.
Неля Анатоліївна сама подала ідею провести такий вранішній спільний захід у селі:
–По настрою односельців я розуміла – люди хочуть прийти до пам’ятного Хреста, хочуть помолитися, поставити свічку за полеглих Героїв, тож і вирішили згуртувати земляків, адже колективна молитва має неабияку силу. І ми віримо в це. Віримо в Збройні сили України. Віримо в Україну. Впевнені: попереду неодмінно наша Переможна Весна!
Ірина Столбова.
