Раніше, коли в`їжджаєш до Великої Комишувахи на пагорбі праворуч милували око добротні будівлі місцевих аграріїв – ангари, склади, офіси, господарські приміщення… Зараз боляче повертати погляд у той бік – там місиво. Руїни. Суцільні руїни і величезні вирви. Змішалося все до купи – побита цегла, бетонні плити, покручене залізяччя дахів, шифер… Після шести місяців активних бойових дій і окупації таким було все село. І таким стало надбання місцевих сільгосппідприємств, які купкою базувалися на пагорбі Великої Комишувахи.
2022-ий рік обіцяв бути піковим у розвитку галузі
Тваринницький комплекс ТОВ АФ «Лан» у Великій Комишувасі запустив у 2011 році. Тоді взяло господарство напрямок на розвиток свинарства. І не за старими радянськими технологіями. А за новими, сучасними, європейськими. Все за кращими світовими стандартами. Данська технологія вирощування. Порода дюрок – одна із найпоширеніших у Європі. Батьківське поголів’я завезли із Данії. Для відгодівлі такої елітної беконної породи свиней і тваринницьке приміщення має бути відповідним. Тож стареньку колгоспну ферму, де колись була велика рогата худоба, модернізували під сучасний комплекс. Тут було все зроблене з нуля: системи вентиляції, водопостачання, опалення, каналізації, кормороздача, встановлене нове добротне обладнання, всі процеси автоматизовані.
Крок за кроком бізнес розвивався. Напрацьовувався практичний досвід роботи. Збільшувалося поголів`я. Як мінімум 20 місцевим мешканцям тут були робочі місця. У «Лан» приїздили різні делегації, медійники, щоб показати й розказати як маленьке господарство у забутих степах Слобожанщини на такому рівні розвиває свинарство. А рівень дійсно був високий: на момент 2021 року агрофірма «Лан» вже могла реалізувала за рік 8-9 тисяч голів ділових свиней по 110-120 кілограмів кожна.
–У літо-осінь 2022 рік ми мали вийти у пік по результатах роботи галузі, – розповідає головний зооветспеціаліст Роман Тетерук. – У нас для цього все було: досвід, вміння, база, ресурс, напрацювання. А в кінці 2021 році ми, так би мовити, ще й влили свіжу кров у стадо – завезли із Данії 80 свинок і 4 кнурів. Чиста генетика, елітна порода. У лютому 2022-го ці молоденькі свиноматки вже почали пороситися. Але… Війна…
«Ми випустили свиней на волю. Їх треба було рятувати…»
Велику Комишуваху рашисти обстрілювали з усіх видів зброї. Била артилерія, падало з неба. Перша авіабомба прилетіла на початку березня. П`ятого березня село знеструмило.
–Для нашого комплексу, де все автоматизовано, де все на електриці – це було катастрофою. Добре, що мали запас пального. Певний період часу рятували генератори. Їх вмикали на процес годівлі, – продовжує Роман Павлович. – А потім нові й нові щоденні обстріли. Зранку авіація пройде по селу, пробомбить, а потім артилерія починає працювати. Поки наші оператори ще залишалися в селі, вони на свій страх і ризик приходили погодувати та напоїти свиней.
Люди виїжджали з Великої Комишувахи, рятуючись від війни. А що робити із свинопоголів’ям? Вивезти його із Великої Комишувахи було ніяк – сполучення відсутнє, мости підірвані. Та й скотовоза сюди як запускати? Він би точно став мішенню для орків. І свиней випустили. От просто відкрили всі загородки, всі двері – і дали їм волю. На той момент на фермі було як мінімум 200 свиноматок чистокровних породи дюрок, 1500 голів молодняка і зовсім малесенькі підсвинки, які тільки-но народилися і яких вже ніхто не рахував.
…А рашист продовжував нівечити село. Нічого живого у Великій Комишувасі не лишалося. Ні хат, ні господарських споруд місцевих аграріїв. Активні бойові дії з березня по вересень включно.
У вересні 2022 року під натиском Збройних сил України Велику Комишуваху звільнили, лінія фронту просунулася вперед.
“Нам ще пощастило: авіабомби минули ферму”
–13 вересня військові нам дали дозвіл зайти на територію свого господарства. Те, що ми побачили, страшно описати,- розповідає Роман Павлович. – Даху на фермі зовсім не було, всередині хліви згоріли, адже було багато пластику, а орки застосовували фосфор, отож вигоріло багато, майже все обладнання. Ззовні вся будівля посічена касетками. Та й не тільки будівля. Ось погляньте на ємкостях із кормами. Суцільне решето. До використання не придатні вже. Але нам ще й пощастило: авіабомби оминули нашу територію. Якби влучили – ферми не було б. Он якої біди наробили авіанальоти сусідам-аграріям.
А залишки загиблих тварин знаходять і зараз. А тоді трупи свиней були всюди. Спалені, втоплені в каналізаційних стоках, розстріляні… Лише невелика зграйка бігала поміж бур`янів і руїн. Привчені триматися ферми-дому, вони на велику відстань не віддалялися. Вдалося тоді вловити близько ста голів свиней. Тих, що вижили в умовах природи. В умовах війни…
«Наміри тверді і рішучі – треба відбудовуватися»
Після вересня 2022 року у засновників ТОВу була пауза. Був період прийняття рішень. Був час, щоб оговтатися, відійти від шоку і дати собі відповідь на питання: що далі?
-Радилися із фахівцями, зважували свої всі «за» і «проти». Прораховували свої можливості, свій ресурс. І вирішили рухатися вперед, – говорить директор ТОВ АФ «Лан» Олександр Курочкін. – Ми розуміємо, що роботи багато. І зусилля потрібні, і ресурс. Адже збитки величезні. За нашими підрахунками вони сягають 50 мільйонів гривень. Але наші наміри тверді – відбудовуватися. І ми вже в процесі.
Поступово. Крок за кроком ферма оживає. Починали з того, що розбирали завали. Демонтували пошкоджені внутрішні стіни і клали нові. Чистили загородки, каналізаційні стоки. Вигрібали трупи тварин.
Тут такий сморід стояв, що вам не передати. Та справилися. Вилізли з руїн, вже відбудовуємося, – робить екскурс по приміщенню виконроб Микола Давидченко. – Дах відремонтували, погляньте, як новенький. А зруйнований он у дворі в купу згребли. Загородки для прийому тварин готові. Плити перекриття на підлозі нові, пластикові елементи всі також замінили. Підвели електрику. Нові проклали мережі вентиляції, водогону, каналізації, опалення. І зараз тут роботи не припиняються. Фахівці-наладчики проводять останні іспити автоматики, мулярі стіну латають, зварювальник облаштовує металеві конструкції. Зробили одну частину приміщення, переходять на іншу. Є багато таких відділень, яких ще не торкалися ремонтники.
-Зробимо, все зробимо. Потрібен тільки час, – запевняє виконроб.
«Свинки дюрок повертаються додому»
А в перший день вересня у перші відремонтовані приміщення завезли першу партію свиноматок.Тих, які пережили окупацію, які тимчасово утримувалися на фермі у сусідньому Мечебиловому. Вони нарешті повернулися додому. Практично у ті ж комфортні умови, які й мають бути для утримання елітної данської породи дюрок.
І це початок. Великий початок відродження і відновлення справи, яку господарники з агрофірми «Лан» почали більше 10 років тому.
…Відроджується поступово Велика Комишуваха. Повертаються люди в село. Ремонтують свої поранені оселі. Повертається до справи справжній господарник, який звик працювати на рідній землі. Який розуміє і усвідомлює – він має розвиватися, рухатися вперед. Він має тримати свій фронт – продовольчий.
Ірина Столбова
