Як потрапили туди, чому, чи хто злякав, чи прогнав, того лебеді не розповідали- лише безпорадно бродили вздовж паркану.

Пташенятка вже були втомлені, присідати на асфальт, видно було, що мандрують довгенько, і без води їм важко. А матуся, розправляючи крила, закривала малих і загрозливо шипіла на автомобілі, яких біля базару суботнього ранку було немало.

Люди, що торгують зерном і свійською птицею (а їхні ряди поруч з парканом), намагалися нагодувати, напоїти сімейство, та птахи близько до людей не підходили.

Зрозуміло було, що довго маленькі мандрівники не витримають, що родину слід швиденько рятувати.

Група небайдужих чоловіків (хоча, небайдужими до цієї ситуації були майже всі, бо люди намагалися допомогти), вирішила потихеньку гнати, мов гусенят, родину лебедів до водойми.

Варто зазначити, що водії автівок з розумінням поступалися дорогою такій ось дивній процесії.

Хтось зателефонував ветеринарному лікареві Володимиру Яковенку. Як всі ми знаємо, ця людина багато зробила і робить зараз для порятунку тварин – і корм дає для безпритульних чотирилапих, та і лебедя нещодавно порятував, хоча це лише невеличкі епізоди тієї допомоги, що отримують тваринки і птахи від цієї людини.

Володимир приїхав, всі разом акуратно, щоб не поранити, піймали пташину родину, погрузили в авто.

А далі лікар повіз їх на водойму – у їхню стихію, де пташенятка зможуть напитися, поїсти, окріпнути.

Бо вже не так далеко до осені і отого важливого для них важкого перельоту у теплі краї.

Щоб навесні повернутися на нашу, дай Боже 🙏🏻 на той час мирну землю, де їм раді, де їх чекатимуть.

Тетяна Рогаль