Старший сержант Ковалевський став у військовий стрій по захисту рідної землі чи не з перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України. Проводжали на війну Сергія Володимировича дружина, двійко діток, друзі, односельчани, колеги…
Чоловік хоча й мешкає у Подолівці порівняно недовго -всього сім років (сам із Добровілля, що на Близнюківщині), проте його в селі вже добре знають і поважають. Заслужив повагу та авторитет командир взводу старший сержант Ковалевський і серед побратимів. Дослухаються хлопці до порад Цигана (його позивний), цінують за мужність, відвагу.
З рідними Сергій ось вже півроку спілкується телефоном- про себе говорить мало. Живий, здоровий, воюємо, гонимо ворога на Ізюмському напрямку… Більше про домашні справи розпитує- як діти, що там з навчанням у донечки-першокласниці Даринки, чи слухається маму півторарічний синуля Богданчик. За дітей у татка душа болить, їм мирне дитинство виборює.
“Наш коханий Захисник воює, а ми з дітьми щоденно молимося, просимо Всевишнього, щоб повернулися всі наші вояки додому з Перемогою живі і неушкоджені. А Даринка ще й до добрих справ на підтримку Збройних сил України долучилася. Одна з перших у класі на акцію “Смілива копійка” відгукнулася. Вона ж розуміє, що цим і татусеві допомагає, наближає його повернення дрдому”,- говорить Людмила Ковалевська-Фетісова.
Дуже за татом діти скучають. Чекають його телефонного дзвінка, щоб голос рідний почути. А вчора…
А вчора Сергій Ковалевський разом з побратимом буквально на годинку заскочив додому.
“Ми були з дітьми вдома. Раптом хтось постукав у двері. Відчиняю- і завмираю від несподіваної радості. Мій Сергій!! Даринка миттєво кинулася в обійми до татуся, Богданчик теж біжить йому на зустріч, туляться, обіймають, цілують. І сміємося від радості, і плачемо”,- говорить Людмила.
А часу для спілкування ой як мало- тільки годинка. А хочеться так багато сказати, розпитати… Хочеться цих теплих обіймів.
Час спливає швидко. І родина знову проводжає Сергія Ковалевського на фронт. І благословляє на Перемогу, просить у молитвах захисту і Божої опіки. І вірять рідні у швидку Перемогу. Бо її здобувають на фронті такі мужні воїни, як їх дорогий Захисник.
