Нещодавно доля мене звела з Олександрою Костенко— професійною гіддесою, лектором-екскурсоводом із Києва. Вона проводить екскурсії відомим всьому світу Національним музеєм народної архітектури і побуту України, де працює провідною фахівчинею. У неї можна замовити оглядову мандрівку по столиці — Олександра Володимирівна екскурсоводка популярної агенції «Незабутній Київ».
А познайомилася я з цією привітною киянкою не під час екскурсій, і не в столиці. А в рідному Барвінковому. Залишу за кадром причину, яка вказали їй дорогу до нашого міста, скажу тільки одне— ця поїздка була викликана невідкладними особистими обставинами. Хоча я переконала: все, що повʼязане з війною, наразі перестає бути особистим… Отож кілька днів пані Олександра перебувала в нашому Барвінковому. Ще їдучи сюди вона мені написала: «У вас надзвичайно цікава історія міста для етнографічного дослідження».
І хоча вільного часу у неї фактично було обмаль— Олександра Володимирівна не могла не викроїти часинку, щоб не відвідати Барвінківський краєзнавчий музей.
Пізніше вона зізналася: це був надзвичайно змістовний і цікавий релакс. Я змогла трішки відволіктися від своїх проблем, відвідини музею підняли мені настрій.
І вже наступного дня провідна столична екскурсоводка на Фейсбук сторінці агенції «Незабутній Київ» поділилася своїми враженнями. Дозволю собі взятии цитату:
«Волею долі мене занесло в незвідану для мене Слобожанщину, а саме в давнє місто Барвінкова Стінка, або як воно зветься нині – Барвінкове. З першого погляду, звичайне і нічим не примітне містечко, таке, як сотні інших в нашій країні. Та варто чемно та за давнім звичаєм з ним привітатись і ось, ти вже глядач і слухач його насправді величної історії, від якої захоплює дух.
Місто, засноване козаком Барвінком, ще в 17 ст., завжди на сторожі і говорить з гостями лише через своїх хранителів, які завжди бачать, кому і які таємниці можна довірити. Мені пощастило знайти цих провідників, а саме, редакторку місцевої газети та неймовірного ентузіаста, директора краєзнавчого музею Миколу Володимировича Зеленого.
Сказати, що 3 години в стінах музею пролетіли як одна мить – не сказати нічого, а от вражень і відкриттів – на не одну розповідь. То ж, в наступних постах буду ділитись з вами своїми відкриттями, а наприкінці місяця очікуйте на онлайн подорож до цього чудового і древнього міста».
Ось так. Тепер інформація про наше Барвінкове шириться соціальними мережами. І це тільки перша публікація. Будуть ще. Тож, не виключено, що екскурсія столичної екскурсоводки до нашого музею стане початком подальшої співпраці. Принаймні, на це можна розраховувати. І в барвінківських музейників є таке бажання. Нам є що показати, чим поділитися і про що розповісти.
Ірина Столбова
фото автора
