Вивчати — значить пам`ятати

Знайомтесь: Оніпченко Максим,  10 років, учень Барвінківського ліцею № 2. Хлопчик захоплюється історією нашого краю, проводить археологічні розкопки. Причому, варто зауважити, що, не дивлячись на юний вік, підходе до справи досить-таки професійно.
А почалося все з того, що Максим Калашник — хрещений нашого героя, розповів Максимкові про те, яка це пізнавальна справа, як захоплююче дізнаватися про секрети, які може розповісти та чи інша знахідка.
Історією в родині також цікавиться і прадідусь Іван Федорович Голуб — дитина війни. Саме він не тільки знає про минуле Барвінківщини, а й розповідає праонукові про місця, де йшли бої, відбувалися значущі та цікаві для нашого краю події.
Отак Максим і захопився давниною нашої Барвінківщини. Допомогу у вивченні надає вчитель історії Бєлякова Ольга Олексіївна.
Таке захоплення підтримали батьки, купили сину металошукач, пінпоінд, спеціальну лопату. Разом з татом, хрещеним та старшою сестрою Сашею, ученицею 10 класу, ходять в так звані «експедиції» місцями, де можна знайти щось цікаве. Причому, перш, ніж піти, спочатку цікавляться тією історичною подією, яку хотіли б дослідити, вивчають карти, прокладають маршрут.
Отакі «експедиції» не тільки корисні з пізнавальної точки зору, а ще й розвивають дітей фізично, адже розкопки на свіжому повітрі не тільки захоплююче цікаві, а ще й корисні для здоров`я. Проводились дослідження в різних селах, біля ставків та річок. Є такі місця, куди ходили по декілька разів, і майже завжди знаходили щось цікаве, таке, що може повідати багато нового. А ввечері, біля вогнища, можна досхочу фантазувати, уявляючи собі людей, події, що залишили слід на землі.
Якщо хрещений більше цікавиться скіфським періодом нашого краю, то Максимкові подобається досліджувати військову історію Барвінківщини.
Знахідки куди діваєш, — цікавлюся.
—А я збираю свою колекцію найцікавіших експонатів. Тих, які розповідають про історичні події.
Прямо-таки розповідають?
—Звичайно. Коли ми знаходимо якийсь предмет, то, перш за все, я намагаюся проаналізувати, як та чи інша річ сюди потрапила. Це досить захоплююче. Іноді доводиться ще й ще раз вивчати, перечитувати про історичну подію, знаходити нові дані. Це поглиблює знання, робить розкопки ще цікавішими.
А які саме із твоїх експонатів вважаєш найважливішими?
—Наприклад, штик-ніж часів Першої світової війни, магазин від ручного кулемета Дегтярьова, кокарду зразка до 1946 року, монети 1800-х, 1932 років, каблучки різні. Отак знайшов і задумуєшся: чия це річ, що тут відбулося, як сюди потрапила, яка доля спіткала власника? Додому забираю лише найцікавіше. Бувало, що знаходив гусеничні стрічки від танка. То там їх і залишав. І місця багато займають, і зберігати незручно.
До речі, а де зберігаються твої історичні знахідки?
—Я влаштував міні-музей вдома. Мама, звичайно, спочатку хотіла, щоб він був надворі. Та тато говорить, що обо`язково організує місце під дахом, щоб експонати захищалися від погодного впливу.
А як щодо інших шкільних предметів? Чи не заважає отаке захоплення археологічними розкопками та історією їх вивченню?
—Буває, що й заважає, — вступає в розмову сестра Олександра, але це тільки тоді, коли дуже захоплений якоюсь реконструкцією події. А згодом він підтягує навчання.
А чим ще полюбляє займатися Максим, — запитую у Саші.
—Дуже подобається йому складати різні фігурки з Лєго. Це розвиває об`ємне мислення. він — людина творча. Оті реконструкції історичних подій брат відтворює на папері. Фантазує, малює. Ще коли був маленьким, батьки подарували йому розвиваючу гру з драконами. Так він так любив її, таку фантазію проявляв, як дорослий. Ми, взагалі, дуже вдячні нашим батькам за те, що ніколи не шкодують ні часу, ні уваги, ні коштів для того, щоб розвивати наші здібності. Завжди підтримають, підбадьорять, допоможуть.
А ким ти мрієш стати, коли виростеш?—запитую у Максима. (Тут я, звичайно, розраховувала почути про професію археолога чи історика).
—Танкістом, — відповів хлопчик.— Я дуже захоплююсь танками. У мене, навіть, є шолом танкіста.
А як же зацікавленість розкопками?
—Так одне одному не заважає. У вільний час займатимусь.
І дійсно. Коли людина талановита, працьовита і має, до того ж, активну життєву позицію, то все їй по плечу. Тож побажаємо успіхів Максиму. І в навчанні, і в розкопках та їх вивченні. І у втіленні своєї мрії.

Тетяна Рогаль