В останні дні березня у Кракові проходила міжнародна науково-практична конференція з медіаграмотності.
Вона була організована Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки посольства США в Україні та Міністерства закордонних справ і міжнародного розвитку Великої Британії у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури та інформаційної політики України та Академією української преси.
У престижному заході високого фахового рівня взяли участь 50 освітян з 10 областей України. Серед них – і педагогиня з Барвінкового Валентина НІКОЛАЄНКО.
Валентина Ніколаєнко: досвід+новаторство
Представляти широкому загалу Валентину Олександрівну особливо й не треба. 42 роки праці на освітянській ниві. Вчитель-новатор, вчитель-науковець. Має великий досвід співпраці з МАН. Творчо обдарована людина з креативним підходом до будь-якої справи. Закохана у школу, у мистецтво. У кожному учневі бачить особистість, віддає перевагу індивідуальній роботі з дітьми. Захоплюється рукоділлям, любить мандрувати. Не пасує перед труднощами. Цілеспрямована, впевнено йде до поставленої мети. Вона впевнено підкорює не тільки географічну висоту (не раз підіймалася на Говерлу), а й свої особисті життєві олімпи.
Ось і участь у науково-практичній конференції, що відбулася у Польщі, це також подоланий високий рубіж свого особистісного професійного зростання.
“Моїх емоцій і вражень не передати. Це було незабутньо”
– Якщо відверто, то я не дуже вірила, що пройду відбір на цю поїздку, – розповідає Валентина Олександрівна. – Із Академією української преси я співпрацюю з 2018 року, від самого старту проєкту медіаграмотності в освітньому процесі. Мені це надзвичайно цікаво. І я вважаю, що наразі дуже важливо нам, освітянам, навчати учнів стійкості до дезінформації та маніпуляцій. А для цього й ми, педагоги маємо постійно вдосконалюватися, сміливо застосовувати цифрові методи викладання, проводити інноваційні вправи. Конкурс вчителів так і називався «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті». Протягом всього періоду часу я відвідувала багато заходів, які проводилися в рамках цього проєкту, ділилася власними розробками уроків, презентувала свої ідеї. Мене це захопило. Я на практиці намагалася довести, що уроки мистецтва мають і повинні сприяти медійній грамотності дітей. Про це я писала і в мотиваційному листі, який передував відбору на науково-практичну конференцію. Обрала для опрацювання тему реклами в засобах масової інформації. Аргументовано обґрунтовувала її актуальність. І виявилося,що моя робота була єдиною за такою тематикою.
Фахівцями та експертами цього проєкту була відзначена унікальність моєї теми і роботи в цілому. І коли на електронну пошту надійшов мені лист, що я пройшла відбір на участь у конференції, що маю збиратися в дорогу і бути готовою презентувати свою роботу і свій досвід на такому високому представницькому заході – я спершу не повірила своїм очам. Перечитала листа. Так і є: мене запрошують у Краків! Я їду до Польщі у відрядження!
Три дні роботи конференції були насичених подіями, зустрічами, знайомствами. Працювали з ранку й до вечора. Але втоми не було. Навпаки – дні пролітали так швидко, що доба здавалася миттєвістю. Графік занять був досить щільним, але неймовірно цікавим, творчим і корисним. Ми працювали у групах. Ми презентували свої теми. З нами з кожним окремо спілкувалися організатори. Тренери давали індивідуальні поради, рекомендації щодо подальшої нашої роботи.
Про кожен день можна розповідати багато. Конференція була організована на найвищому рівні – для нас було продумано все до дрібниць. Про нас турбувалися повсякчас. Ставлення поляків до нас, українців, щире, сердечне, гостинне. Ми не відчували жодного дискомфорту. Нам у всьому допомагали.
Сказати, що я вражена – нічого не сказати. Науково-практична конференція перевершила всі мої очікування. Я повернулася додому окрилена. У мене скільки нових ідей, задумів. Я після конференції побачила свій урок у зовсім іншому ракурсі, у зовсім іншій подачі матеріалу. Я зробила для себе багато цікавих нових творчих професійних відкриттів. Не знаю, як складеться моя вчительська праця в подальшому, але впевнена в одному – конференція дала поштовх до новацій, до розвитку і руху вперед.
Тож побажаймо Валентині Олександрівні здійснення всіх планів, задумів, ідей. І давайте скажемо щиро: ми пишаємося вами, Вчителю!
Ірина Столбова.
Фото надані Валентиною Ніколаєнко
