Більше, ніж майстер-клас: як одна зустріч стала подією для всієї шкільної родини– про це розповідь директорки Барвінківського ліцею №3 Ірини Шульги:
–Хочеться розповісти про цікавий і корисний захід, проведений для учнів нашого ліцею. Подія чудова вже тим, що відбулася на території Барвінківського Свято-Успенського храму. А ще варто врахувати, що ось уже більше чотирьох років через війну і важку безпекову ситуацію, навчання відбувається в он-лайн форматі, і отаке безпосереднє живе спілкування дітлахів трапляється не часто, тож дуже цінне.
Вже за півгодини до початку, подвір`я Храму почало наповнюватися дітлахами, вчителями, батьками. Як приємно було дивитися на щирі посмішки, обіймашки, тепло і непідробну радість зустрічі. Все це довело, що, не дивлячись на дистанційну форму навчання, учнівський колектив нашого закладу дружний і привітний.
І ми мріємо про те, щоб якнайвидше можна було навчатися учням безпосередньо в стінах рідної школи, яка вже зачекалася на своїх маленьких господарів, скучила за отим гомоном, за веселими дитячими оченятами.
Отож, учні з третього по шостий класи були запрошені на майстер-клас по виготовленню декоративних писанок, що особливо і актуально і цікаво напередодні Великодня. Ідея зустрічі саме на території Храму дуже гарна —тут і аура сприяє духовному вихованню, і настрій урочистий, піднесений.
У гостинній залі трапезної Батюшка Мстислав розповів маленьким гостям, що Воскресіння Христове — перемога добра над злом і найбільше християнське свято — найвеличніший день. Із захопленням слухали учні по чудо сходження Благодатного вогню, про його властивості. 
Священник не лише розповідав — він зумів налагодити з дітками цікавий діалог, ставив запитання, на які учні залюбки відповідали. Велася розмова і про витоки традиції фарбування яєць, і про символічний зміст цього дійства, і про кольори крашанок.
—Кожен колір —проявлення різноманіття краси світу Божого, кожен — гарний. І традиція дарувати крашанку — символ любові і пошани,— підсумував свою розповідь Батюшка.
Потім заступниця директора з навчально-виховної роботи Ірина Білицька, яка й була ініціаторкою цього заходу, продовжила розповідь про народні традиції, про Спасителя нашого і Його жертву заради нашого життя і радості. А ще вона принесла ошатний Великодній кошик, детально пояснивши учням сенс і важливість всього того, що традиційно кладуть туди українці.
Учениця 3 класу Аня Маслова розповіла на цю тему віршика «Під образами кошика поставлю», що описує підготовку до освячення і пасочки, і яєць. Особливо зачепили за душу слова: «І щоб не знати паски з лободи», які нагадали нам про страшні роки Голодомору.
Цікаво учні провели гру з Великодніми побажаннями, де головним було — мирне небо — щемна мрія наших дітей. Захоплююче пройшло знайомство і з традиційними народними іграми — «в кого яєчко довше крутиться» і «битки».
Гарно, що в отакій цікавій ігровій формі продовжуються народні традиції — наша історія і натхнення.
А потім вчителька образотворчого мистецтва Тетяна Харчинська провела майстер-клас по виготовленню паперових декоративних писанок для прикрашання Великоднього дерева. Діти захоплено, з цікавістю приступили до справи, вони старалися, раділи успіхам. Активно і вчителі включилися у справу — підказували і підтримували. Така от вийшла колективна творча праця. І результат — просто ваууу — такі ажурні, повітряні і красиві вироби. А головне — не було двох однакових, адже кожен індивідуально складав кольори і формував яєчко.
Першим завершив роботу шестикласник Артем Васильченко! Ми його щиро привітали. А потім кожен почепив свій творчий виріб на Великоднє деревце у трапезній — отакий подарунок нашому Храму від учнів.
Учениця 4 класу Ліза Гречкіна розповіла віршика, після цього всі дружно сфотографувалися на пам`ять біля результату своєї праці. І, знаєте, хочеться вірити, що добрі спогади про цей цікавий день залишаться з нашими дітками надовго.
Потім учнів запросили за стіл, де і від учителів, і від Успенського Храму було частування смаколиками із запашним чаєм. Перед цим Батюшка Мстислав, як і годиться в такому святому місці, прочитав молитву.
Після цього всі пішли до Храму, де священник цікаво розповів дітям і про правила поводження там, і про майже сторічну історію нашого Храму, і показав, як правильно хреститися. І знову у формі діалогу, розпитуючи про думки і почуття дітей, говорив з ними про те, що це — намолене місце, де люди лікують душі.
Із трепетом і захопленням ми всі дивилися на старовинну ікону Марії Єгипетської, що наразі мироточить, слухали розповідь Батюшки Мстислава про це чудо.
Отака насичена і цікава відбулася зустріч — зустріч з однокласниками, з вчителями, з народними традиціями і творчою працею. А головне — зустріч з Храмом, з отим особливим місцем тиші і спокою. І молитви.
Молитви за Перемогу і мир в нашій рідній Україні.
Фото Тетяни Рогаль.
