На головну / Історії успіху / З маленького села … на чемпіонат світу

З маленького села … на чемпіонат світу

Чи знаєте ви, шановні читачі, яке малесеньке село на Барвінківщині дало Україні Чемпіонку світу? Чи відомо вам, хто саме готував її до цього рекордного результату? І чому дівчина обрала не той вид спорту, про який  мріяла?

Валя Кольман народилася і виросла в Червоній Зорі – малесенькому селі колишньої Гаврилівської сільради.Школи в ньому не було, тож вступила і закінчила навчальний заклад в сусідній Африканівці. Спорт полюбила змалку. Татко вів активний спосіб життя, завжди намагався тримати себе у формі, займався бігом, поступово до вранішніх/вечірніх пробіжок почав  залучати і донечок. Дівчата залюбки долали бігову дистанцію, щораз додаючи кілометрів.

Біг захопив Валентину. Татусиних занять  їй стало замало, хотілося серйозних навантажень, справжніх занять, у спортивній залі із тренером, на спеціальних легкоатлетичних снарядах.

І шестикласниця  наважилася – після шкільних уроків поїхала в Барвінкове в дитячо-юнацьку спортивну школу, щоб записатися у легкоатлетичну секцію.Буквально біля ДЮСШ зустріла О.А. Ведмідя – його Валентина знала по олімпіадах із шахів. Разом грали на районних турнірах. Розпитавши про наміри дівчини, Олексій Андрійович запропонував їй секцію важкої атлетики.

-Я тоді ще зовсім не розуміла що то за вид спорту, не знала чи для мене він, чи сподобається,чи зумію. Та тренер наполіг – зайди до зали,спробуй себе на снаряді, а потім вирішуй в яку атлетику підеш – легку чи важку, – пригадує сьогодні В. Кольман. – Я пішла. Спробувала. І… Вже зараз я розумію, що я пішла не скільки на важку атлетику, як пішла на тренера. Олексій Андрійович мене, сільську дівчину, підкорив своєю щирістю, простотою, легкістю спілкування,вмінням переконати. Так я потрапила у важку атлетику. І так доля мене міцно пов’язала з О.А. Ведмідем.

…Були роки серйозних тренувань у стінах ДЮСШ. В.Кольман виступала у складі районної збірної на різних обласних і республіканських турнірах. Були збори у Харкові, в Києві, в інших великих і малих містах України. Були перші перемоги. Перші медалі, кубки, дипломи…А потім був час вибору – з атестатом про середню освіту поїхала вступати до Харківського вишу. Обрала  звичайно ж факультет фізичної культури та спорту. За рекомендацією Олексія Андрійовича у Харкові Валентина з важкої атлетики перейшла на гирьовий спорт і продовжила тренування у нашого відомого земляка-гирьовика  М. Галашка. І знову тренування. Напружені, відповідальні. Виступи на міжнародних турнірах  у складі юніорської збірної, потім перейшла у дорослу команду гирьовиків.

У 2012 році Валентина Кольман пройшла відбір і потрапила у національну збірну України для участі в Чемпіонаті світу з гирьового спорту.Дівчина ставила перед собою високу планку. Це має бути не просто участь, а ПЕРЕМОГА! Хто готуватиме її до цих відповідальних змагань спортсменка вирішила відразу – звичайно ж Олексій Андрійович! Валентина на підготовчий період повернулася в рідне село, двічі на тиждень їздила до Барвінкового у спортзал до СВОГО тренера. Та хіба тільки їздила?! Тоді Укрзалізниця активно готувалася до ЄВРО-2012, колії оновлювалися, потяги були скасовані. Але ж заняття ніхто не відміняв! Вона мала тренуватися! І Валентина ходила з Червоної Зорі до Барвінкового пішки! Середа і п’ятниця – за будь яких умов, за будь-якої погоди – спортсменка у визначений час була у школі.

-Таких харАктерних спортсменок  у мене, здається, ніколи не було й вже не буде, – говорить сьогодні Олексій Андрійович. – У неї залізна воля, витримка. Її ніколи не лякали труднощі. Вона ставила перед собою мету і йшла до неї. Я казав і кажу вкотре – Валентина Кольман одна із кращих моїх учениць. Я знаю якою працею, якою ціною давалася їй перемога.

Тоді, уТюмені, у листопаді 2013 року, де проходив Чемпіонат Світу з гирьового спорту, Валентина Кольман у своїй ваговій категорії  виборола бронзу. Вона піднялася на третю сходинку п’єдесталу! І це була перемога! Власний рекорд!

Потім було ще багато великих перемог- у 2016 році друге місце в Чемпіонаті України серед студентів,  у 2017 році золото на чемпіонаті України, у 2018 році  на такому ж чемпіонаті перше місце у ривку, в цьому ж 2018 році  виборює титул віце-чемпіонки Європи і підіймається на третю сходинку п’єдесталу на Чемпіонаті світу, який проходив у Латвії.А в Угорщині стає срібною чемпіонкою Європи.

… Крапку на своїй спортивній кар’єрі В.Кольман не ставить. Вона просто на паузі. Зараз у неї найприємніші клопоти – перебуває у декретній відпустці по догляду за маленьким синочком Святославчиком. І все ж виривається на тренування. Підтримує форму. Повернеться у спорт чи перейде на тренерську роботу – наразі не готова сказати. Рішення остаточне ще не прийняте. Але впевнена в одному – вона лишається у спорті. І маленького синулю до спорту обов’язково залучить. До гирьового? До важкої атлетики? Нав’язувати не буде. Він має сам робити вибір. Як колись свій вибір зробила вона. І сама йшла до своїх висот. До свого олімпу. І вдячна татку, який вивів на цю стежку, дякує Олексію Андрійовичу, який вмів переконати, вмів повірити, вмів повести за собою.

Кажуть, не важливо, де ти народився,важливо ким ти є. І це дійсно так. І з маленького села може протягти дорога до спортивного олімпу. Головне – цього захотіти. Валентина Кольман своїм прикладом це довела.

Про нас Столбова Ірина

Редактор "Вісті Барвінківщини" irinka.stolbova@ukr.net

Перевірте також

Самовираження у творчості

В дитинстві чарівний світ казок вабить кожного, і всі ми залюбки слухали, коли хтось з …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *