«Стати військовим – його дитяча мрія»
13-14 лютого всі телеканали та інтернет-медіа облетіла новина: «Збройні сили України збили ворожий літак Су-24 біля Бахмута. Саме з цього бомбардувальника ватажок “вагнерівців” Євген Пригожин викликав президента України Володимира Зеленського на повітряну дуель», «Над Бахмутом збито Су-24, який належав ПВК «Вагнер», «Над Бахмутом збито особливу «пташку» Вагнера»…
Не могли не написати про цю подію й ми. І не тільки тому, що даний факт вкотре підтверджує пильність і професійність наших українських «мисливців» за ворожими літаками, а ще з тієї причини, що в цій військовій операції відзначився і наш земляк, барвінківчанин Віталій ЧЕРНІК.
“Ніхто не сумнівався: Віталій буде військовим”
-Віталій змалку мріяв бути військовим, – говорить батько Вадим Валентинович. – І з роками ця мрія тільки утверджувалася. Про будь-який інший життєвий шлях не було й мови. Син серйозно готував себе до вступу у військовий виш, багато часу приділяв фізичному гарту, займався спортом. Ми, батьки, розуміли: його рішення усвідомлене і всіляко підтримували Віталія на шляху до здійснення його дитячої мрії.
І в Барвінківському ліцеї №1, де навчався Віталій, ні для кого секретом не було, що хлопець в майбутньому бачить себе кадровим військовим.
-Ви знаєте, а ніхто й не сумнівався, що у Віталія могло бути щось по іншому, – говорить класний керівник Зоя Михайлівна Куйдіна. – Ми вірили в хлопця, вірили, що він своєю наполегливістю, працелюбством, цілеспрямованістю досягне омріяного. Характер у нього вольовий, рішучий. А ще це надзвичайно відповідальний учень. Тактовний, вихований, акуратний. І товариш надійний. Встигав все і всюди: і навчався добре, і в громадському житті був активний, і в спорті завжди перший.
І мрія здійснилася. У 2018 році Віталій успішно складає вступні іспити і стає студентом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Обрав факультет протиповітряної оборони Сухопутних військ. Неповних чотири роки навчання і … лютий 2022-го. У складі добровольчих загонів разом з офіцерами та такими ж курсантами, як і сам, бере участь у зачистці Харкова від ворожих диверсійно-розвідувальних груп.
Звання лейтенанта і диплом про закінчення військового вишу отримав 6 березня і був направлений в одну із окремих механізованих бригад – легендарний підрозділ Сухопутних військ Збройних сил України. Пройшов додаткове короткотривале навчання на Британських курсах НАТО – і на фронт, туди де спекотно, де вкрай потрібні справжні аси-професіонали переносних зенітно-ракетних комплексів.
Взвод таких ось відчайдушних «мисливців» за ворожими літаками та гелікоптерами, яким керує лейтенант Віталій Чернік, брав участь у звільненні від російських військ Харківщини, Миколаївщини, Херсонщини. Потім – Бахмутський напрямок. Найскладніший напрямок. Де кожен воїн – Герой, кожен бій, кожен день – приклад мужності і стійкості наших захисників.
Результат “полювання” – підбита особлива “пташка” рашистів
Понеділок, 13 лютого, – один саме з таких днів. Бойове чергування. «Полювання» на ворожих «пташок» – в нічному небі вже по задніх вогнях лейтенант Чернік помітив літак противника. Стінгер бере наземну ціль і …. російський Су-24 – підбито. Це не перший і не останній борт ворога, який своїм стінгером знешкоджує наш земляк. Але ця підбита російська “пташка” особлива. Це був саме той літак, який тиждень тому використав власник ПВК Вагнера Євген Пригожин для зйомок відео-запрошення провести «повітряну дуель» для Володимира Зеленського. Ось таким виявився результат чергового «полювання».
Нагорода – короткотривала відпустка додому
Як відзнаку за підбиту «особливу пташку» барвінківчанин Віталій Чернік отримує від командування короткотривалу відпустку. Десять діб відпочинку! Десять діб вдома!
Намагався у ці дні встигнути все: побачити, провідати, поспілкуватися з найдорожчими людьми, з найріднішими. Найперше, своїм візитом ощасливив батьків. Чи може бути щось радісніше для мами й тата, аніж обійняти синулю, подивитися в його очі і вперше за скільки довгих місяців набалакатися Бо що можна дізнатися з коротких телефонних розмов?!
Зустрівся з друзями дитинства. І, що приємно, знайшов часинку, щоб відвідати свою першу шкільну вчительку Людмилу Василівну Резінову. Розмова за чашкою чаю із смаколиками також була про все: і кумедні шкільні історії пригадувалися і про складне сьогодення говорили і плани на мирне життя обговорювали. З рідною вчителькою про все можна щиро і відверто спілкуватися.
Ну, і, звичайно, побачення з коханою – тією, що чекає, вірить, підтримує. Хоч і далеко від рідної домівки дівчина – та для кохання це не перешкода.
А звідти – знов на службу. На війну. Туди, де він потрібний. Де виборюється Перемога. І вона обов’язково буде. Бо її наближають такі мужні, героїчні, сміливі і відважні воїни, як наш земляк.
Ангела Охоронця тобі, наш Герою. Повертайся з Перемогою. Чекаємо, віримо, молимося.
Ірина Столбова.
Фото надані рідними Віталія
