Юлію Редьку барвінківському загалу представляти не треба: вона зі своїми фотопослугами не просто швидко увійшла, а стрімко увірвалася на місцевий ринок сервісних послуг.
Зроблені нею фотосесії – це професійно зафіксовані моменти родинного затишку, великого кохання, материнського тепла, кожен кадр сповнений світла, чистоти… Кожна її робота неповторна і по-своєму щемна, чуттєва. Її фотосесії торкаються душі і серця не тільки тих, хто в кадрі, а всіх, хто їх споглядає.
«Я в мріях бачила себе фотографинею»
–За фахом – я педагогиня, працюю у Барвінківському ліцеї №3 вчителем зарубіжної літератури. Робота з дітьми мені подобається. А ще я дуже люблю фотографувати. Раніше це робила телефоном. Галерея зазвичай була переповнена світлинами. Але ж то були чисто любительські знімки. У мріях я бачила себе фотографинею. Мріяла про професійний фотоапарат, про серйозну роботу над кадром, — ділиться Юлія.
Була у дівчини така давня мрія і була якась внутрішня невпевненість: а раптом не вийде, раптом не зуміє опанувати цей надскладний мистецький процес. Довго вагалася, критично сама себе оцінювала: зможу/не зможу. Було питання – братися за діло чи й не починати… А відповідь для себе Юлія знайшла, перебуваючи в евакуації.
–Коли я з дітьми виїхала з рідного Барвінкового, яке обстрілювалося, в маленьке село на Дніпропетровщині, там я й зрозуміла й усвідомила: треба поспішати втілювати свої мрії і бажання, треба робити це зараз і сьогодні, бо завтра може просто не бути, – продовжує розповідь Юлія Редька. – І тоді, порадившись з чоловіком, ми знайшли в сімейному бюджеті кошти на новенький фотоапарат. І я записалася на курси у мега круту фотошколу до однієї з кращих майстринь фотографії Марії Черенової. Так, крок за кроком, сходинка за сходинкою я й опановувала секрети вдалого кадру.
Теорію засвоювала на зумівських уроках, а моделей шукати для практичних завдань далеко не треба було. Вони були поруч. Це двійко її діток, двоє синочків. Школяр Марк і малесенький Мирослав.
–Я ж як починала свій шлях у фотографію, то перебувала в декреті з меншеньким сином. Він був зовсім крихіткою. І разом з ним ми росли. Він пізнава навколишній світ, я світ фотомистецтва, — з усмішкою говорить Юля.
Вже й коли курс навчальний успішно закінчила, й коли сертифікат отримала і можна було, як кажуть, стартувати у своїй справі. Але…
Вона зізнається, що довго не наважувалася оголосити запис на свої фотосесії. Боялася чи будуть охочі стати «під її фотооб’єктив». І ризикнула…
Перше замовлення було від подруги. Вона запросила її на святкування свого Дня народження і попросила відзняти дружню вечірку. І в Юлії все вийшло! Вийшло просто на вау! Час зйомки+години роботи у програмах і на виході отримали крутезні фото, відеосюжети. Потім почали надходити інші замовлення. Друге, третє, десяте, соте…
Працювала на виїзді, робила неймовірно круті костюмовані фотосесії на природі, експериментувала з тематичними зйомками у власній невеличкій скромній студії.
Сьогодні бажаючі потрапити на фотосесію до Юлії Редько вже записуються в чергу. Барвінківчани, мешканці сусідніх Ізюму, Слов`янська, Краматорська…
«Світлина – не просто зафіксований кадр, це пам’ять»
–У мене дуже багато сімейних фотосесій. Приходять на зйомки з мамами, бабусями, дідусями. У студії збираються не лише родини, а цілі покоління. Люди хочуть зберегти пам’ять. Пам’ять про найдорожчих. Зафіксувати в кадрі тих, хто з ними поруч. Зараз, коли йде війна, це бажання зберегти на фото щасливе сімейне сьогодення, відчувається як ніколи гостро, — ділиться фотографиня. –Я розумію, що мої роботи для них це не просто сюжети, це пам’ять. Це майбутні сімейні реліквії. Їх переглядатимуть діти сьогоднішніх дітей. Бо це родинне, це найдорожче.
І майстриня в кожну таку роботу вкладає свій професіоналізм, вміння, душу… Ця копітка робота залишається поза кадром, на виході – красиві історії, в яких зібрані любов, ніжність, вірність, щирість…
«Мені щастить на щасливих людей»
–Мені щастить на щасливих людей, –зізнається Юлія. – Я всі ці кадри, всі ці історії переживаю разом з ними. Я відчуваю їх своїм серцем. І це підказує мені в якому ключі працювати, який вибудувати сюжет, який ракурс взяти, щоб все це вловив обєктив моєї камери.
Індивідуальними, сімейними фотосесіями Юлія Редька не обмежує свій робочий графік. Вона долучається до різних благодійних активностей. У передріздвяні свята, приміром, допомогла власниці квіткового магазину Людмилі Скрипченко реалізувати її благодійний захід для діток. Тоді квіткова фея організувала безкоштовний майстер клас по для маленьких барвінківчан і запросила Юлю відзняти цей захід, зафіксувавши атмосферу свята та емоції дітвори. І вийшло все просто чудово.
Приклад Людмили Скрипченко надихнув і Юлію Редьку на добру справу.
«Кожен проданий квиток – це донат захисникам на придбання автівки для підрозділу»
–Я оголосила розіграш двох безкоштовних фотосесій, кошти від яких стануть донатами для потреб наших захисників, — говорить фото графиня. — Запустила продаж лотерей вартістю 100 гривень кожен. Було розкуплено 45 таких квиточків. На своїй сторінці в інстаграм з допомогою рандомайзера провела їх розіграш. Визначила двох переможниць. Із однією з них – з Альоною Лесів, фотосесію вже відпрацювала. З іншою, Іриною Темною, ми це зробимо найближчим часом.
А всі зібрані кошти від продажу 45 лотерейних квиточків, це 4500 гривень, фотографиня переказала одному з підрозділів Куп`янського напрямку, в якому служить син нашої землячки Наталії Бондарчук.
–Тоді саме йшов збір коштів на придбання автомобіля для цих вояків. Ціна питання – 300 тисяч гривень. Я розумію, що перераховані мною 4,5 тисячі гривень – це крапля в морі для вирішення конкретно цієї потреби. Але розумію й інше: якщо кожен з нас робитиме ось такими маленькими краплями донати, то разом, гуртом, спільно ми зможемо підтримувати наших захисників, які боронять нашу землю від ворога.
…Ось така коротка історія барвінківчанки Юлії Редьки. Історія, в контексті війни. Війни, яка змусила жінку переосмислити свої життєві цінності, додала рішучості і впевненості рухатися до втілення давньої мрії. І сьогодні Юлія працює. Творчо, натхненно, з великим бажанням допомогти всім, хто прагне у її роботи вкласти найдорожче – щасливі миттєвості сімейного щастя, взаємного кохання, світлих почуттів.
Ми не ставили за мету зробити рекламу фотографині. Вона її не потребує. Юля вже стала популярною у своїх послугах.
Її історія – це приклад того, що варто поспішати жити. Втілювати мрії. Кохати. Народжувати і виховувати діток. Цінувати кожен прожитий день. І берегти пам’ять. Про найдорожчих. Про тих, хто поруч…
Ірина Столбова
Фото Юлії Редьки
