Барвінківчанка Галина Єгорівна Тимченко кермує автівкою вже більше 40 років. Сіла за кермо жагучою брюнеткою, а сьогодні її можна записати вже до блондинок— роки покрили волосся сивиною…
Галина Єгорівна не вважає себе професійним водієм. Для неї легковик – це, найперше, засіб пересування, без якого вона вже не уявляє свого життя.
Вперше за кермо свого сімейного автомобіля Галина Єгорівна сіла ще коли мешкали у Погонівці. По роботі (працювала у різні часи в сільській бібліотеці, на пошті, в ощадкасі) і в особистих справах часто доводилося бувати у Барвінковому.
Під громадський транспорт підлаштовуватися не завжди виходило. Чоловіка «прив’язувати» до своїх поїздок також було незручно. У нього свої справи, свої клопоти. Кидати все і їхати з дружиною у райцентр, очікуючи поки вирішить всі питання, не кращий варіант. Ось і спало на думку жінці вивчитися кермувати машиною, отримати водійські права. Чоловік, Олександр Степанович, був не проти. Так Г.Є.Тимченко й «осідлала» свої «Жигулі».
— Я ніколи не мріяла бути водієм,— розповідає сьогодні жінка. – Але коли вдома в гаражі простоює машина, а ти вирішуєш питання, як і чим з’їздити у Барвінкове, то й навчилася водійській справі.
На далекі відстані жінка не їздить. Основний її маршрут пролягав від села до райцентру. Машиною керує впевнено, великих швидкостей не розвиває. Дотримується принципу «тихіше їдеш – далі будеш». Єдиний раз у своїй водійській практиці дозволила перевищити швидкість. Це був день весілля доньки, тож і мала необачність поспішити… Працівники ДАІ зробили прокол у її водійському талоні.
Це було перше і єдине порушення правил дорожнього руху. Але уроком для автоледі воно стало: поспішність на автошляхах до добра не доведе.
Вже пізніше, у пенсійному віці, подружжя Тимченків переїхало до Барвінкового. Маршрут поїздок Галини Єгорівни дещо змінився. Але керма жінка не лишила. Машина була їй в нагоді – записалася в учасники художньої самодіяльності, стала співати в хорі «Барвінок», тож на репетиції до районного Будинку культури їздила на власній автівці. А на шляху ще й подружок підбирала – підвозила до РБК таких же немолодих співачок, які мешкають на околиці міста. Пасажири в салоні з водієм-жінкою почувають себе комфортно і впевнено. Ось і на зустріч у редакцію Галина Єгорівна під’їхала на власних «Жигулях», а поруч з водієм – чоловік Олександр Степанович. Бути пасажиром у машині, якою керує власна дружина для нього справа звична.
У місцеву книгу рекордів, яку започаткувала редакція, ми вже занесли 82-літнього водія-чоловіка, водійський стаж якого 65 років.
Сьогодні фіксуємо другий факт: рекордсменкою серед жінок-водіїв на Барвінківщині є 80-річна мешканка райцентру Галину Єгорівну Тимченко. Чи хтось бачив на наших автошляхах старшу автоледі?
— З великого досвіду роботи в підрозділі ДАІ можу сказати одне: жінки-водії ніколи не були проблемою для працівників нашої служби. І скептичні анекдоти про жінок за кермом – це абсолютна дурня, — говорить ветеран органів внутрішніх справ М.В. Андрієнко. – Навпаки, жінки є безпечнішими водіями, ніж чоловіки. Це факт. Посудіть самі: жінки не ризикують у нетверезому стані сідати за кермо, вони не схильні носитися по місту на шаленій швидкості, не схильні порушувати правила… А щодо героїні вашої розповіді, то я її особисто знаю: Галина Єгорівна давно їздить за кермом, завжди акуратна на автошляхах, дисциплінована. Її можна поставити за приклад іншим водіям і чоловікам – найперше.
Про те, що жінки–законослухняні учасники дорожнього руху свідчать і дані, які повідомила редакції інспектор СП ПП Барвінківського ВП капітан поліції Е. Дворнікова:
—За десять місяців цього року у ході здійснення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху задокументовано 531 порушення правил дорожнього руху, з них 55 осіб за керування транспортом в стані алкогольного сп’яніння.
За цей період на автошляхах району трапилося 22 дорожньо-транспортних пригоди. І все це скоїли водії-чоловіки.
Жінки не фігурують в жодному із протоколів.
Така офіційна статистика.
