Майже у кожного з нас є родичі або друзі за кордоном: що вони там роблять? Хтось живе, хтось працює або навчається. У різних містах, у різних країнах, із різних причин… Та нині їх усіх об’єднує один спільний фактор, що охопив панікою чималу територію нашої планети – коронавірус.
Тож ми, поспілкувавшись із «нашими», поцікавилися ситуацією в тих країнах і містах, де вони, власне, зараз і перебувають, аби почути інформацію, так би мовити, з перших вуст.
– В Англії вже теж запровадили карантин, – розповідає з Лондону Віталій Тульпа, нині він там працює – спочатку на три тижні, та не дуже жорсткий. Якщо немає можливості працювати вдома, можна їздити на роботу. Радять лишатись вдома, не використовувати автобуси та метро. Але один раз на день можна вийти до магазину та на пробіжку. Магазини всі, крім товарів першої необхідності, закрилися. Також паби, шопінги. 80% робіт вже позакривалися. Люди трохи в паніку подалися. В магазинах спочатку був аншлаг. Скупляли все, що можливо: мило, туалетний папір, мильні засоби, м’ясо, рибу тощо. В магазинах стало пусто. У великих супермаркетах стояли черги. Але все це пройшло швидко. Зараз паніки такої немає, в магазинах є все. Радять утримуватись на відстані 2 метрів, хоч на вулиці, хоч в приміщеннях. В магазинах є спеціальні обмежувальні лінії, щоб близько не підходили один до одного. В масках не багато людей ходять. Взагалі, англічани дуже погано дотримуються умов карантину. Гуляють в парках компаніями більше п’яти чоловік. Радіють сонечку. Не має такого, як в Італії, щоб на вулицях було безлюдно. Хоча, на мою думку, карантин треба дотримуватись. Не наражати на небезпеку себе та інших. Цей час можна з користю провести, зайнятись саморозвитком. Більше читати корисної літератури, вивчати мови, спілкуватись з рідними та друзями відеозв’язком та мобільним. Інтернет дає такі можливості. Бо завжди, якось не вистачає тих пари хвилин, тепер час є. Не сидиться в дома, можна прогулятись парком. Але одному краще. Тим більш, що більше двох збиратись не можна, та й у двох на відстані, без обіймів, дружніх привітань. Бережіть себе, думайте про рідних.
у Польщі, місто Свидниця – хоча тут дуже багато заводів, організацій вже закрились на карантин. З магазинів лише продуктові працюють. Відкриті всі аптеки. Радять уникати скупчення людей, дотримуватись відстані півтора – два метри. Не можна без нагальної потреби виходити з дому. Паніка є, люди налякані. В магазинах майже порожні полиці але всі необхідні продукти є. Людей майже ніде немає. В сусідніх більших містах патрулює поліція, всіх, кого фіксують на вулиці без необхідності – штрафують. За порушення режиму карантину накладається штраф від п’яти тисяч до тридцяти тисяч злотих. Більшість великих міст закриті на в’їзд та виїзд. На роботі в нас спокійно, постійно міряють температуру, миємо руки. Працюємо в рукавичках. Дуже багато українців вже виїхали з Польщі. Загалом ті, хто працював на прибиранні, в закладах надання послуг та масового харчування. Але для тих, хто вирішив залишитись, не дивлячись на те, що втратили роботу і платити за житло нічим, але є дозвіл на роботу та віза – створюються спеціалізовані будинки. Ми вирішили лишитись, поки що є можливість – працюємо, закриється і наш завод, підшукаємо іншу більш актуальну роботу. Але зараз повертатись небезпечно, не хочемо наражати рідних та й усіх, знайомих, друзів на небезпеку цього захворювання. Адже можна й не хворіти, й не знати, а якийсь час бути носієм. Спілкуємось щодня вайбером, сподіваємось на те, що скоро все це припиниться і люди повернуться до нормального ритму життя. А поки що, тим, хто вже на карантині, саме час приділити увагу собі, своєму здоров’ю та саморозвитку. Бережіть себе та рідних! Все буде добре!
– Карантин в Польщі, як і в багатьох країнах Європи теж оголошено, – розповідає Віталій Добровольський, який наразі працює в м.Жерардуві, це 45км від Варшави, – люди поводяться спокійно, бо про них турбується влада. По місту постійно їздять спеціально навчені люди, які через гучномовець сповіщають населення, як саме треба поводитись. Наприклад, більше трьох не збиратись і дотримуватись дистанцію та правил гігієни. Всі соціальні заклади, такі як міська рада, райдержадміністрація та інші, де велике скупчення людей – закриті. При порушенні штраф спочатку був від п’яти тисяч злотих, на гривні – це тридцять три тисячі грн. Зараз це тридцять тисяч злотих, тобто в гривнях сто сімдесят вісім тисяч грн. Тих, хто на карантині, поліція перевіряє двічі на день. Якщо виявиться, що відсутній без нагальної потреби, теж штраф. Людям старше 65 років організована доставка продуктів за їх замовленням додому. Взагалі, паніки немає, все цивілізовано. Працюють продуктові магазини з дотриманням підвищених санітарних норм безпеки. В магазинах, а також на ринку стоять працівники, які змушують кожного скористатись їх антисептиком. На мою думку, треба не штрафів боятись, а чітко дотримуватись карантину. Мене вражає, що відбувається на кордоні. Люди не розуміють, яка загроза нависла, якою може виявитись страшною статистика. Зараз треба докласти максимум зусиль. Наївно чекати, що пригріє сонечко, при температурі 26 градусів вірус загине. Треба не нижче + 70! Згідно висновкам європейських вірусологів. Пити часто теплу воду, бо саме так вірус потрапляє саме до кишечника і кислота його вбиває. У всіх закладах варто як мінімум тричі проводити повну дезінфекцію, особливо, постійно протирати все, до чого торкаються люди. Треба максимум прикласти зусиль інформування громадян про те, як необхідно поводитись – це гучномовці на вулицях, листівки, плакати, роз’яснення з екранів тв та на радіо. Людям треба навчитись постійно дотримуватись певних правил, бо вірус і за три місяці не зникне, а от вплинути на наслідки ми можемо, своїм розумінням та ставленням до ситуації.
з Нью Йорку, – спочатку Федеральний та Штатний уряд випустили директиви, які обмежують переліт в самій країні та за її межами, а до кінця тижня виліт за кордон взагалі закрили. В зв’язку з цим я змушена відмінити поїздку додому, яку планувала на кінець квітня. А через кілька днів було оголошено наказ, в якому заборонено знаходження кількох осіб в одному приміщенні. Дистанція між людьми має бути не менше шести футів, тобто два з половиною метри. Компанія, в якій я працюю, одразу почала з-за можливості переводити нас на дистанційну роботу. Наразі в мене вдома повністю організований офісний простір і я продовжую працювати з 8 до 17 годин. На роботу все ж доводиться їздити машиною один раз на день, аби здати та прийняти завдання. Але це можна вважати везінням, адже дуже багато бізнесу закрилось – це ресторани, різні магазини, салони. Мільйони людей в країні просто втратили роботу. Залишились працювати тільки ті компанії, які визнані «бізнесом крайньої необхідності». Минулого тижня президент підписав закон про матеріальну допомогу тим, хто вважається потерпілим від пандемії, тобто втратили роботу. Буде збільшена допомога по безробіттю. В цілому, життя з початком карантину змінилось. Особливо, зважуючи на те, що штат Нью-Йорку рекордсмен з кількості заражень на коронавірус. Адже тільки в цьому маленькому штаті 59 746 підтверджених випадків заражень, та 966 смертей. Ви не дивуйтесь цим цифрам. Просто тут тестують всіх бажаючих, а в Україні ще немає таких тестів. Бо показники були б набагато вищі. Я в основному сиджу вдома. Один – два рази їздимо за продуктами і в вечері в парк на пробіжку. Але там людей майже немає. Я нещодавно викладала на фейсбуці фото супермаркету з порожніми полицями, де за звичай лежали туалетний папір, антисептики, та заморожена їжа. Саме в цьому виражена паніка, скуповують все. Товари доставляють в п’ятницю. У звичайні магазини завозять щодня, але все одразу «розбирають». Дійшло до обмежень в одні руки. Наприклад, туалетний папір більше однієї упаковки не дадуть. Є магазин, в якому введено погодинна торгівля. Тобто зранку, з 8 до 9 години обслуговуються тільки ті, хто в групі ризику, тобто люди похилого віку та з грудними дітьми. Так як в перші дні тут навіть скандал був. Разом з усіма продуктами «змили» й дитяче харчування, людям нічим було годувати маленьких дітей. Карантинних обмежень, нажаль, мало людей додержуються. В гарну погоду, наприклад, в парках дуже багато людей, цілі компанії. Я навіть чула про так би мовити «домашні клуби». Тобто велика кількість людей збираються у когось вдома, аби погуляти. А в цілому, звичайно, на вулицях майже порожньо, людей та машин набагато менше стало.
– Перш ніж приєднатись до розмови, хочу звернутись до всіх українців, будь-ласка, донесіть цю інформацію кожному, – говорить Інна Бринцева, з Мілану, Ломбардія, Італія – територія найвищого спалаху пандемії – поставтесь до карантинних умов відповідально! Тільки так можна вберегтись самим і убезпечити рідних. Я не розумію тих, хто бачить, що відбувається нині в багатьох країнах, особливо, гіркий досвід Італії, і просто нехтують попередженнями та умовами карантину. Тут місяць тому, коли тільки оголосили про перший випадок, теж люди думали, що це десь далеко, що не так страшно, що мене це не торкнеться. Закрились навчальні заклади, діти просто гуляли вулицями, парками. Ніхто не замислювався, що може статись. Дуже багато молодих матусь з колясками постійно прогулювались з дітьми. Дуже швидко позакривалось все. Я працюю на пошті в закритому режимі. Тобто, наші працівники в спец одязі, в масках та рукавичках, в спеціальних окулярах, з дому в людей забирають все, що стосується пересилки і ми оформлюємо в зачиненому відділенні всі відправлення. Ось вже три тижні, як в країні жорсткий контроль за посиленим карантином. Вулицями міста просто моторошно йти – порожньо, і абсолютно все перев’язано червоними стрічками заборони. Парки, дитячі та спортивні майданчики – все в стрічках. На вулицю виходити категорично заборонено. У тих, хто працює, є спецдозвіл на руках, який при перевірці треба пред’явити, інакше штраф від п’яти тисяч євро. Якщо потрібно вийти до магазину чи аптеки, в інтернеті треба завантажити спеціальний бланк звіт і заповнити його, до нього потім докладається чек. Людям старше шістдесяти років держава організовує підвезення продуктів, овочів та фруктів. Я двічі на тиждень виходжу до магазину. Не дивлячись, що супермаркет великий, до торгової зали пускають лише по десять чоловік. Черга за продуктами тягнеться по вулиці, через дотримання дистанції, здається дуже довгою. Так в черзі можна прочекати більше двох-трьох годин. Всі вулиці вночі і вдень обробляються дезінфекційними розчинами. Ви не зустрінете людину, яка б була без маски, рукавичок та спеціальних окулярів. Закрились всі організації, навіть банки не всі відділення працюють. Працюють лише аптеки та продуктові магазини. Ажіотажу немає, на полицях є все необхідне, хіба що до вечора лишаються залишки, та зранку все поповнюють. Неподалік нашого будинку лікарня. Кожні сім хвилин лунають сирени швидких, в яких везуть важкохворих. Ті, у кого виявлений коронавірус легкої стадії, чи середньої, лишають на лікуванні вдома. Просто місць в лікарнях вже давно не вистачає. До лікарень везуть тільки важкохворих. Чи варто говорити, що вже два тижні поспіль кількість померлих зростає по-добово. Статистично, кількість померлих, та тих, хто одужав п’ятдесят на п’ятдесят відсотків. Страшно було чути, коли більше шістсот людей за добу померло. Та наступної доби вже більше семисот, потім дев’ятсот дев’ятнадцять, а коли кількість перейшла за тисячу, всі вирішили, що саме ця доба була піком пандемії. Далі кількість померлих має знижуватись, але… Вже другий тиждень тіла вивозять на спалювання, бо крематорії не справляються. Ще хтось після цього всього скаже мені, що коронавірус – маячня! Пожалійте своїх рідних та лікарів, якщо за себе байдуже. В Італії героїзм та недовіра швидко переросли в страх. Тут лікарні набагато краще забезпечені, лікарі вдягнуті в спецодяг, а що в Україні з медициною, не варто навіть порівнювати. А скільки лікарів заразилось в Італії! Не кажучи вже про те, що їх й так не вистачає катастрофічно. Коло лікарень встановлено намети, де приймають спочатку хворих на коронавірус, адже місць в лікарнях не вистачає. Італійці в інтернеті домовляються про флешмоб на балконах. Так на минулому тижні по всій країні всі вийшли о дванадцятій годині на балкони і в цей час абсолютно всі дзвони в храмах дзвонили, всі молились одночасно. А ще, о дев’ятій вечора всі разом на балкони вийшли з ліхтарями та телефонами і довго аплодували лікарям, які заслуговують на повагу! Таким чином італійці виразили вдячність своїм лікарям. Вірус привчив мити руки частіше, ніж про це можна подумати. Не маю на меті когось нажахати! Але, повірте, береженого Бог береже, не випробовуйте долю, бережіть себе та оточуючих, дотримуйтесь рекомендацій. Пандемія – це не жарт!Занепокоєння наших співрозмовників зрозуміле. Адже те, як швидко шириться вірус та нещадно забирає життя людей не може лишати байдужими нас. Італія, Іспанія, Нью Йорк – це страшний приклад того, що може очікувати, якщо не дотримуватись карантину. Дуже багато людей ставляться з невірою, вважаючи це чиїмось планом чи навмисними діями. Та в даній ситуації варто думати не про те, наскільки це все правда та чого очікувати, варто думати й про тих, хто поруч. І це сьогодні важливо!
