icon clock31.03.2020
icon eye583
Пам'ятки

Покровський Собор 1902-1934рр. міфи та реальність

12 грудня 2019 року в приміщенні краєзнавчого музею Барвінківського району пройшов круглий стіл за ініціативи активної громадськості Барвінківського району при участі Громадської організації «Патріоти Барвінківщини», Громадської організації «Барвінківчани», працівників краєзнавчого музею, мешканців міста Барвінкове, на тему «Покровський Собор 1902-1934рр. міфи та реальність».

Голова ГО «ПБ» коротко описав проведену роботу по створенню макету Покровського Собору 1902-1934рр. та наголосив на відсутності інформації по даному об’єкту, як в усній формі так і документально затверджених.

З цією метою до круглого столу був запрошений місцевий мешканець Барвінкового Колісник Анатолій Павлович, який розповів присутнім перекази очевидців подій кінця ХІХ – ХХ ст.., розкрив деякі секрети будівництва Собору, а саме виготовлення вапнякового розчину із додаванням до нього яєчного білку та туші бика. Що саме означав останній інгредієнт є загадкою.

Собор дійсно будувався за кошти мешканців Барвінкового, що свідчило про їх високий майновий стан.

До сьогодні живі потомки тих людей, які не тільки вносили обов’язкову платежі на будівництво, а й витрачалися на поточні потреби, такі як транспортування колоколу від залізничної станції до місця будівництва відбулося за кошти гр.. Ступака Івана Михайловича.

Також було названо прізвище людини, яка здійснила підрив Собору, місце його поховання, яке згодом було досліджено учасниками круглого столу. І на велике здивування могила є доглянутою, але без жодних розпізнавальної інформації (ПІП, дати народження та смерті), тільки чорно-біле фото.

Отже економічно розвинений Барвінківський край спромігся розвинути свою духовність, створивши рукотворний пам’ятник архітектури, який був на порядок кращий від його сучасників (Благовіщенський Собор м. Харків 1903р). На думку учасників круглого столу багаті люди нашого краю (купці, мануфактурники тощо) через щедрі пожертвування на будівництво Храму за життя заробили собі місце поховання на святій землі (території Собору).

Виникає логічне питання, а де поховання цих заможних людей? Можливо вони поховані на території Покровського Собору?

Чи необхідно нам за допомогою археологів дослідити земельну ділянку де розташовувався Покровський Собор та прилегла територія.

За результатами круглого столу її учасники визначили перелік питань, які необхідно дослідити в архівах державного та регіонального рівнів, а саме:

  • Хто був настоятелем храму, до якої єпархії він належав, його сан тощо?
  • Який дійсний мотив підриву Собору?
  • Виходячи із того факту що в місті знаходився Успенський храм, який функціонує до цього часу, а радянська влада проводила боротьбу із релігією, чому знищення святинь проходила вибірково?

 

Олександр Магда, науковий співробітник музею.