30 років тому, 1 вересня у шлюбі поєднали свої серця подружжя Тітченко Володимир Григорович та Олена Андріївна. Того дня свої стосунки вирішили скріпити не лише штампом, а й благословенням. Молодята разом з рідними та гостями вирушили до Храму. Не дивлячись, що в ті роки, а це був 1990-й, відкрито ще не можна було проявляти віру. Люди навіть хрещення маляти приховували, аби уникнути партійних переслідувань чи покарань. А про вінчання й мови не могло бути.
Познайомились Володимир та Олена на заводі «Червоний промінь», де обоє працювали, хоч і на різних ділянках. Прохідна стала чи не головним місцем очікувань та зустрічей. Додому не поспішали, то був час романтики й щирих почуттів, мрій та сподівань.
А коли Володимир запропонував одружитись, наполіг на вінчанні, усвідомлюючи цінність таїнства цього обряду. Відчував потребу й бажанняотримати благословення Церкви й Бога.
А для отця Миколая їх вінчання було першим і в деякій мірі несподіваним. Провести перший шлюбний обряд вінчання, поринути в те таїнство з Божого благословення – це особливі відчуття, які приємно пригадати й сьогодні. Церква вінчання проводить у неділю. Але молодятам Миколай Сакідон не відмовив, коли ті завітали до Храму в суботу. Він пояснив їм значення в їх житті цього таїнства, щоб пара закоханих свідомо зробила цей крок. Адже прийшли до Храму отримати благословення.
– За рік до ювілею Хрещення Русі, яке святкувалось в 1988 році – пригадує протоієрей Успенського Храму, Миколай Сакідон, – Горбачов зустрівся з Рейганом і домовились про святкування ювілею на високому рівні. І з кожним роком протистояння ставало меншим, але все одно, ще продовжувалось, особливо для простих вірян. В ті роки тільки починалось пом’якшене відношення Радянської влади до православної церкви. І ті люди, які звернулися до Храму Божого, не постидалися.Тоді було не прийнято, й не модно, але вони проявили бажання жити по Благословенню Господа нашого Ісуса Христа в законному шлюбі. Церква визнає світський шлюб законним але не благодатним. Для людей віруючих та православних немає права вступати в шлюб без благословення, яке відбувається в особливому таїнстві. Цей момент дуже цікавий. Як правило, сьогодні він ігнорується молодими людьми, можливо через тиск Радянської влади. А для молодят головною задачею є по-перше, отримання благословення своїх батьків, по-друге, мати благословення своїх хресних батьків, які їх хрестили – це по дві пари, батьки молодої, і батьки молодого. І по-третє, мати благословення від свого духовника, священника. І четверте – мати благословення самої Церкви в таїнстві шлюбу. Оці всі вектори якщо сходяться воєдино дають велику благодать Божу тим, хто вступає в шлюб. Для самого ж таїнства потрібна міцна віра, надія на Бога і бажання послужити йому всією сім’єю. І тепер, як і тоді, більшість людей далекі від церкви і її таїнств. То потрібно добре підготуватись, навчитись молитися, прочитати Євангелія і за тиждень до весілля сповідатись та причащатись Христових таїн. Церква дає благословення для мирного благополучного і здорового співжиття молодих. Благословення на зачаття і народження милих нам діток. Це найголовніше в шлюбі і в сімейному житті. Бо діти, які народжуються по волі і по любові батьків від свого народження понесуть всі проблеми своїх батьків, дідів і прадідів до четвертого покоління. А батьки своєю непохитною вірою і відданістю церкві Христової можуть розірвати ланцюг гріха. І навпаки, все добро і вся благодать Божа від наших пращурів збагачує кожного від народження. Не тільки сам факт шлюбу є джерелом милості Божої але й відданість православній церкві Господа нашого Ісуса Христа. Молодята повинні жити в твердій вірі Христовій і міцно триматися за його ризу.
З вірою в серці долаються всі труднощі в родині. Володимир та Олена виховали чудову доньку Іринку. А перлове весілля – це добрий привід дотримуватись родинних традицій.Тож, подружжя Тітченків приймає вітання, до яких приєднуємось й ми. Довгих років щасливого життя в міцній та люблячій родині, незабутніх подій та неповторних моментів! Підтримуйте той вогник любові й злагоди ще стільки ж і більше.
