П`ятенко Микола Олексійович
Він був одним із тих, хто став на захист світу в найтемніші дні після аварії на Чорнобильській АЕС. Звичайний сільський трудівник, люблячий батько й чоловік, він без вагань виконав свій обов’язок, не знаючи, якою ціною це обернеться. У цій щирій розповіді доньки Людмили ГАЙДАР — пам’ять, біль і вдячність. Це історія про людину, яка пройшла крізь невидиму небезпеку заради життя інших. Про батька, якого не забувають.
–-Сорок років минуло від дня аварії на Чорнобильській АЕС – однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Та пам`ять про ті події жива й досі, адже вона тісно переплетена з історією моєї родини. Мій тато був серед ліквідаторів, які ціною власного здоров`я рятували світ від ще більшої техногенної катастрофи.
Батько – П`ятенко Микола Олексійович народився 1 січня 1951 року в селі Федорівка , Барвінківського району, Харківської області. В 1968 році закінчив Мечебилівську середню школу. Проходив службу в армії. Закінчив Слов`янський сільськогосподарський технікум. Та все своє життя присвятив роботі в сільському господарстві.
Вибух на Чорнобильській АЕС стався в квітні 1986 року, а вже з 25 грудня 1987 року по 24 березня 1988 року, батька призвали для участі в ліквідації наслідків аварії. Військова частина №34003 село Оране, Київської області. Він був зовсім молодий, на той час йому було 37 років.
15 днів, як зазначено в довідці, бензовозом доставляв пальне на територію Чорнобильської АС. Решту часу, в складі військової частини, займався захороненням техніки, яка працювала безпосередньо в зоні зараження.
Для мене він – не просто тато. Він людина, яка пройшла через те, що складно уявити. Людина, яка зробила свій вибір, не знаючи, чим це обернеться.
На жаль, його вже немає з нами, він трагічно загину в листопаді 1997 році, але пам`ять про нього завжди житиме в наших серця. Ми його доньки Віра та Людмила, дружина Ніна бережемо світлі спогади про найдорожчу нам людину– турботливого, люблячого татка, чоловіка.
Хочеться з глибокою повагою і вдячністю згадати ліквідаторів Мечебилівського старостинського округу це: Маркін Григорій Петрович, Рожко Анатолій Миколайович, Бондаренко Михайло Сергійович, Кухаренко Володимир Олексійович, Соколов Василь Іванович, Терновий Олексій Якович, які, не шкодуючи власного здоров`я і життя, стали на захист людей від страшної біди.
Пам`ятаємо! Дякуємо! Не забуваємо!
