Сьогодні барвінківчанину Миколі Кравченку мало б виповнитися 29 років.
Вік розквіту. Вік, коли чоловіки втілюють у життя найсміливіші задуми, будують кар’єру, міцно стоять на ногах, ростять дітей і мріють про майбутнє. Але для нього час назавжди зупинився на 25-ти.
Микола був із тих людей, про яких кажуть: найкращий. До війни — залізничник, людина чесної й мирної праці. У житті — неймовірно люблячий чоловік і турботливий батько. Він так чекав на народження свого синочка! Забирав маленького Захарчика з лікарні, куди потрапив малюк відразу після народження. І кожну хвилину коротких відпусток присвячував найдорожчим — дружині Олі та синові.
Вони були справжніми половинками. Ровесники, народжені в одному місяці з різницею лише у два дні. Попереду мало бути довге щасливе життя, сповнене сімейного затишку, дитячого сміху та спільних мрій. Так і було б… якби не війна.
У 2017 році Микола Кравченко підписав контракт зі Збройними силами України. Пройшов пекло АТО, служив у лавах 92 окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Стрілець, кулеметник, водій БТР-4Е. За мужність, честь і вірність військовій присязі був нагороджений медаллю «Івана Сірка».
Під час повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Боронив Харківщину, був поранений, пройшов лікування — і без вагань повернувся до побратимів.
Свій останній бій військовослужбовець із позивним «Крава» прийняв 6 вересня 2022 року поблизу Волохового Яру — всього за кілька десятків кілометрів від рідного дому.
Дві високі державні нагороди за свого чоловіка дружина Ольга отримувала вже як вдова. Для неї та маленького Захара вони стали найвищою і водночас найболючішою родинною реліквією.
Усе, про що мріяв Микола, тепер житиме у його синові. Захар обов’язково виросте й дізнається, яким був його тато — мужнім воїном, сильним чоловіком і безмежно люблячим батьком.
А ми пам’ятатимемо. Пам’ятатимемо, що за кожен наш мирний світанок, за кожне «доброго ранку» заплачено життями таких Героїв, як Микола Кравченко.
З днем народження у Небесному війську, Колю.
Назавжди 25. Назавжди у строю. Назавжди у наших серцях.
Пам’ятаємо. Не пробачимо.
