Сьогодні, 3 липня, минає чотири роки світлої пам’яті Миколи Сохи та три роки — Олександра Ковальова. Їх розділяло одинадцять років життя, але єднала любов до рідної землі, відповідальність за свою країну та готовність стати на її захист.
Олександр Анатолійович КОВАЛЬОВ народився 6 жовтня 1976 року. Барвінківчанин. Для нього війна розпочалася не 24 лютого 2022-го, а ще у 2014 році. Учасник АТО/ООС, молодший сержант, він одним із перших записався до загону територіальної оборони. Не міг залишатися вдома, коли ворог прийшов на українську землю. Захищав рідних, свою громаду, кожного з нас.
Воїн тримав оборону на гарячому Ізюмському напрямку, а на початку липня 2023 року прийняв свій останній бій поблизу Приютного Запорізької області.
Побратими згадують Олександра як мужнього, сміливого воїна, який був прикладом самовідданості, витримки та бездоганного виконання бойових завдань. Йому назавжди 46 років.
Микола Миколайович СОХА народився 4 жовтня 1987 року. Мешкав у селі Червона Балка Другоіванівського старостинського округу.
Уже 25 лютого 2022 року разом із молодшим братом Федором та іншими односельцями він добровільно прибув до Ізюмського ТЦК та СП. Без повісток, без примусу — за покликом серця. Тоді Миколі було лише 34 роки.
«Мій старший брат був для мене прикладом у всьому. Він був надійний, відповідальний. У будь-якій ситуації я міг розраховувати на його підтримку», — згадує брат Федір.
3 липня 2022 року Микола Соха загинув у боях під Богородичним на Донеччині. За особисту мужність, виявлену під час захисту державного суверенітету й територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку він був посмертно нагороджений орденом «За мужність». Державну нагороду було вручено його братові.
Сьогодні ми згадуємо двох наших земляків, які в різні роки, але в один і той самий день віддали життя за Україну. Вони мріяли жити, працювати, бачити мирне майбутнє своїх дітей і своєї країни. Та обрали найважчий шлях — шлях Захисника.
Пам’ять про Героїв живе не лише у пам’ятниках чи нагородах. Вона живе у наших серцях, у вдячності, у молитві, у хвилинах мовчання і в усвідомленні ціни, яку щодня платить Україна за свою свободу.
Світла пам’ять Миколі Сохі та Олександру Ковальову. Вічна слава Героям.
