Мешканці Іванівського старостинського округу готуються до Великодня. Тут і про наведення чистоти та порядку у населених пунктах дбають, і давні християнські традиції розвивають і про святковий настрій односельчан турбуються.
– Роботи по благоустрою сіл у нас багато. Тільки ось погода не дає втілити задумане. Буквально вириваємо у дощових днів пару-трійку годин, щоб попрацювати по благоустрою, – говорить староста Інна Загнетко. – До чистого четверга встигли навести лад у Великій Андріївці, Високому, Іванівці. Прибрали смітники у Червоній Поляні. Працювали гуртом. І я вдячна своїм помічникам, своєму сільському активу, що відгукуються на заклик взяти участь у колективному прибиранні.
Була в Інни Степанівни ідея облаштувати в Іванівці Великоднє дерево. Думала його зробити сама, щоб приємним сюрпризом порадувати односельчан. Та, почувши задум старости, місцеві жіночки самі попросилися у помічниці.
Тож після трудового десанту у Червоній Поляні дружно взялися в Іванівці встановлювати Великоднє дерево. Великий вазон, розкішне віття з малесенькими ніжно зеленими листочками, яскраві стрічечки, різнокольорові крашанки – невід`ємний атрибут дерева. Прикрашали дерево із великим задоволенням. Заняття захопило всіх. І результат порадував. Вийшло дійсно дуже красиво, оригінально. А головне – святково.
Людям сподобалося. Підходять, роздивляються, фотографуються.
–Односельчам радість і мені на душі приємно. Хочеться, щоб настрій святковий у селі відчули, щоб відволіклися від тривожним думок, щоб призвичаювалися до давніх українських традицій і цінували красу та старання інших, – говорить староста.
Красується Великоднє дерево в Іванівці. Дерево, яке прийнято ще називати деревом життя. Бо воно віщує світле, оптимістичне, радісне. А в умовах війни – це ще й дерево – символ Премоги, символ віри, незламності.
А щодо роботи по чистому довкіллю, то іванівці все заплановане обов’язково зроблять. Після свят. За сонячної погоди. Адже наводити порядок ніколи не пізно. Головне – бажання працювати. І прагнення зробити свої села красивими, впорядкованими.
Ірина Столбова
