На головну / Вісничок / Барвінківська телевежа: погляд з висоти… її історії

Барвінківська телевежа: погляд з висоти… її історії

А що ви знаєте про  про наш барвінківський телеретранслятор. Скажу щиро,
донедавна і я мала скупі відомості про нього. А він, як виявляється, має доволі цікаву історію. Історію, за якою можна відстежити розвиток телекомунікацій за останній період часу.
Збудували телеретранслятор у 1969 році. Встановили звичайну бурову вежу, її висоту до 75 метрів наростили спеціалісти нашого місцевого заводу «Червоний промінь». Причому, зробили це з хитринкою — всередині самої щогли проходила потужна 25-метрова труба, яку можна було висувати, піднімаючи вище саму антену.
Одного разу це спробували зробити, але на такій висоті антену було важко утримувати від вітру, тож більше щоглу й не нарощували, так вона й експлуатувалася 75-метровою.
Поруч – звели будівлю з двох відділень, одне — для апаратури самого ретранслятора, в іншому пізніше розмістився радіовузол. З обладнання тоді був один-єдиний старенький б/в телевізійний ламповий передавач, який коштом району придбали десь у Львівській області. Майже 11 років ним передавався сигнал на телеприймачі барвінківчан та мешканців всього району.
У 1980 році телеретранслятор зазнав кардинальних змін. Була встановлена нова вежа – вже з висотою 104,7 метри. Сам майданчик, на який може потрапити людина, розташований на висоті 104 метри.
Спирається вежа на чотири потужні фундаменти. Вони, до речі, будувалися методом народної толоки. Один – колективом «Червоного променя», другий – райсільгосптехніки, третій –«Дніпроканалбудом», четвертий – АТП-16338. А вже саме начиння монтували столичні фахівці.
То було сучасне на той час радіорелейне обладнання, яке забезпечувало міжміський телефонний зв’язок 60 телефонних каналів (хоча потужність дозволяла обслуговувати 300). Мешканці Барвінківщини отримали можливість переглядати три програми телебачення— ЦТ-1, УТ-1, 1+1, причому в якісному кольоровому зображенні.
На початку 2000-х років функції телеретранслятора знову змінюються. Цифрове телевізійне мовлення витіснило аналогове. Стара апаратура вже була непотрібна, нової не придбали. З цієї причини наша вежа зупинила прийом/передачу телесигналу. Традиційне дротове радіо також вже стало історією.
Тепер радіотрансляційний передавач налаштований лише для цифрового мовлення Слобожанського радіо ФМ. Аналогічно із телефонною мережею. Міжміські телефонні канали вже канули в лєту, натомість послугами інженерних і технічних споруд нашої вежі користуються оператори стільникового зв`язку та інтернет-провайдери. Першим тут встановив своє обладнання оператор МТС (тепер водафон), пізніше ще три — Київстар, Інтертелеком, Лайф.
…Історія телеретранслятора – це не тільки історія стрімкого розвитку телекомунікацій за останні 60 років. Це трудова біографія барвінківчанина Г.В.Гражданкіна. Він цій службі віддав все своє трудове життя – пропрацював тут майже 46 років. Пройшов через всі ці етапи і віхи, був свідком і учасником модернізації об’єкту. Знає все до подробиць, до найменших деталей.
Нині Георгій Володимирович вже на заслуженому відпочинку, а трудову вахту на найвищому на Барвінківщині об’єкті несуть його молодші колеги Володимир Мухін та Віктор Титаренко. Вони працюють електромеханіками Харківської філії концерну республіканського радіо та телебачення – саме цьому відомству наразі підпорядкований цей невеличкий колектив і цей об’єкт, який ми за звичкою називаємо телеретранслятором. 

Про нас Столбова Ірина

Редактор "Вісті Барвінківщини" irinka.stolbova@ukr.net

Перевірте також

Покровський Собор 1902-1934рр. міфи та реальність

12 грудня 2019 року в приміщенні краєзнавчого музею Барвінківського району пройшов круглий стіл за ініціативи …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *