Скажіть мені, якби ми зневірилися, втратили оптимізм і впевненість у якнайшвидшому мирному дні, хіба б садили ми дерева, хіба б впорядковували своє село? А ми це робимо. Бо знаємо, що перемога за нами. По-іншому просто бути не може.
Ось і в ці осінні дні згуртувалися всі односельчани – і порядок навели у центрі села. А біля нашого сільського оберегу – Хреста, який встановили цьогоріч разом із прикарпатськими військовими, посадили ще алейку із туй. Молоді садженці купили самі за власне зібрані кошти. Самі й толоку організували, щоб впорядкувати своє село. Тепер обабіч нашої духовної святині- Хреста-оберега красуються стрункі вічнозелені деревця.
“Військовим, які тримали оборону наших рубежів і які облаштували це культове місце для моїх земляків, я надіслала світлини. Хай знають і бачуть, що ми продовжуємо їх добру справу, – говорить завідувачка місцевим закладом культури Неля Кладко. -А на День захисників та захисниць, у свято Покрови ми біля Хрестового знемення мітинг-реквієм організували. Вдячними словами наших хлопців-воїнів згадали, для них і всієї неньки-України у молитвам до Богородиці попросили захисту. І, безперечно, українських патріотичних пісень заспівали.”
Ось так живе сьогодні маленьке село нашої громади: у будні добрі справи разом роблять і свята разом відзначають.
