А ви знайомі з Іриною Корсуновою? Так-так, це саме та майстриня домашньої випічки, яка під ніком Іракремтортики у соціальних мережах ділиться своїми кулінарними шедеврами. І не просто виставляє презентабельні світлини різної своєї смакоти, а й готова взяти в роботу замовлення найвибагливішого клієнта. Отож, напередодні Великодніх свят ми попросили Ірину Василівну розповісти про свій шлях в кулінарію, про родинні традиції святкування Великодня і, звичайно ж, поділитися своїм авторським рецептом паски.
«Великдень для нашої родини – це найголовніше релігійне свято»
У цей день на столі все смачне, приготовлене з любов’ю і молитвою. Мама в суботу зранку починала випікати пасочки, готувала традиційні страви, а ми з сестрою їй у цьому допомогали. Особливо цікаво нам було робити крашанки!
У нас було невеличке господарство і тому на столі було практично все своє: паски, крашанки, сало, ковбаска, сир, салати і м’ясні страви. А ввечері з суботи на неділю мама ходила до церкви,коли починалася урочиста Служба Божа. Ми з сестрою також старалися приймати участь в богослужіннях.
Після завершення служби вже під ранок освячували кошики. Традиційно в нашому кошику були паска, крашанки, обов’язково сіль, ковбаска, сир. Священник сповіщав усім: “Христос воскрес!”, а всі відповідали: “Воістину воскрес!”. З таким привітанням ми зустрічали знайомих та родичів. І по традиції вдома ми вітали один одного із світлим урочистим святом – Великоднем!
Починали сніданок усією родиною із свяченої паски по скибочці,а потім приступали до святкової трапези.
«Без домашньої паски і свято не свято»
Хоч зараз у нашій країні не легкі часи, але я буду готувати цю святкову здобу, бо без неї не можемо уявити свято Великодня.
Хочу поділитися рецептом смачної паски, яку готувала багато разів і отримувала позитивні відгуки не тільки членів своєї родини.
Паска на вершках: для опари – 240гр. вершків(достатньо 20%), 20гр. цукру, 35гр. пресованих дріжджів, 170гр. борошна; для тіста: 4 яйця+1 жовток, 220гр. цукру, 1 п. ван. цукру, 100гр. вершкового масла, 1/2 ч.л. солі, 550гр. борошна, 150гр. ізюму(цукати,горіхи).
Готуємо спершу опару. В теплих вершках розчинити дріжджі і гарно розмішати. Додаємо цукор і борошно. Ставимо суміш у тепле місце на 30хв. Яйця збиваємо з цукром і ванільним цукром. Додаємо опару і добре перемішуємо. З’єднуємо з половиною борошна. Потім вводимо м’яке масло і сіль. Після цього кладемо останнє борошно.
Вимішувати потрібно приблизно 20-25 хвилин. Можна вручну або скористатися хлібопічкою, кухонним комбайном. Ставимо тісто в тепле місце на 2 години. Обминаємо і кладемо ізюм (заздалегідь залитий окропом і висушений). Форми наповнюємо на 1/3 і ставимо заготівлі вистоюватися на 1 годину.Випікати при 180° 40-45 хвилин.
Після охолодження я покриваю паски глазур’ю на желатинові. Як показала практика,так і смачно,і зручно. При нарізці, вона не осипається.
Рецепт: 180гр. цукру, 40гр. води, 5гр. желатину+30гр. води для замочування. Цукор і воду поставити на вогонь,не доводячи до кипіння, вводимо желатин(заздалегідь замочений у воді) і збиваємо до загустіння. Покриваємо пасочки глазур’ю поки тепла.
Прикрашаємо на власний розсуд: посипками, кольоровими драже, бізе, пряниками. Спробуйте, дуже смачно!
«Солодка справа мене захопила ще в дитинстві»
За солодку справу я взялася ще в 7-му класі. Навіть пам’ятаю як це сталося. Якось я прийшла до сестри у місцеву їдальню (ми в дитинстві проживали у селі Червоне). Там вона проходила практику,навчаючись в Барвінковому ліцеї (тоді училищі) на кухаря. І її шеф-кухар Валентина Шкелєбєй робила троянду з масляного крему. Мене це так зацікавило! М’якуш хліба вона долонями скатала у формі тонкого овалу і насадила на виделку. І вже на цей “пристрій” так би мовити,висаджувала пелюстки троянди. Можу сказати,що вона мій перший вчитель у цій сфері. Мені було цікаво пізнавати світ солодощів
Далі пізнати світ солодощів мені допомогла сусідка Вікторія Назаренко. Одного разу я завітала до неї в гості. Вдалося мені спостерігати таку картину: Вікторія ретельно щось тягнула руками і так швидко. Звичайно,я запитала в неї що ж це, адже дуже цікаво. Виявляється, вона робила домашню карамель. І це та суміш,що була до цього на плиті в ємності, і вона швидко повинна її дістати і тягнути,весь час тягнути. Це дуже важко! І до того ж можна обпектися. Але вона звикла і її долоні вже були витривалі. Потім і я навчилася. Вона мене навчила робити тістечка “Корзинки”, пряники, бізе.
«Мені допомагали освоїти кулінарну науку книги та інтернет»
Так мій інтерес розвивався стрімко і з великим бажанням! Мама мені придбала два посібника по кондитерській справі. І по ним я вчилася, тренувалася, готувала для своєї родини і знайомих.Але по закінченню школи я вибрала (чомусь) педагогічний виш відділення української мови і літератури. Я, звичайно, закінчила інститут. Але за спеціальністю не працювала. Так склалося по життю, що моя трудова діяльність була далекою від фахової освіти.
І знаєте, оці ще дитячі кондитерські навички залишались в моїй пам’яті і душі. Мені хотілося цим займатися. Бажання знову взятися за кулінарну випічку повернулося під час декрету. Була вагітна синочком і так хотілося солодкого!
У цей час вже моїм помічником був інтернет. Вміння робити бісквітне, листкове, заварне, медове, дріжджове тісто було,але потрібно було удосконалення по-сучасному – різноманітні смаки, міксування, вміння декорувати вироби актуально,так би мовити. Отак, крок за кроком, я потихеньку й опановую секрети смачної випічки. І розумію: досконалості немає меж. Тут великий простір для творчості, фантазії, експериментів. І я постійно вчуся…
Ось така у нас в Барвінковому мешкає майстриня кулінарних шедеврів. Яка і традиції давні українські шанує і свої авторські рецепти смакоти напрацьовує. Отож знайте: якщо хочете посмакувати чимось домашнім, смачненьким, ласеньким – звертайтеся до Ірини Корсунової. Шукайте Іратортикикрем у соціальних мережах.І там скільки всього апетитного побачите. А як замовите – то й скуштуєте.
