Сіроштан Віктор Васильович
29.05.1940-08.05.2022
Гарний батько, турботливий дідусь, дбайливий господар, простий чоловік, який мав більше 60 років трудового стажу.
В свої неповні 82 роки (не дожив до дня народження 21 день) продовжував працювати екскаваторником в КП “Благоустрій”.
Знав, як свої п’ять пальців, всю систему водогону в місті. Був професіоналом, майстром своєї справи. Коли почалася війна, залишився на трудовому фронті. В евакуацію не поїхав, не міг залишити рідне місто. Доводилося працювати під обстрілами, ризикуючи життям, щоб в місті була вода. Та не тільки…Рив окопи своїм екскаватором, допомагаючи військовим обороняти наш край, рив могили тим, хто пішов у вічність.
Довелося хоронити рідного молодшого брата і його цивільну дружину, життя яких забрала ворожа ракета. Не міг знати Віктор Васильович, що через десять днів після трагедії з братом, обірветься в результаті ворожого касетного обстрілу і його власне життя. Вдома, на присадибній ділянці. Смерть була миттєвою, шансів вижити не було.
Тричі прилітали ворожі касетні бомби в його домоволодіння, понівечивши кришу, вікна, паркан, дерева… Та цього Віктор Васильович вже не бачив…
Майже поряд на цвинтарі могилки двох братів. Братів, яких забрала клята війна. А скільки їх, могилок, по всій країні, скільки невинних життів забрала російська навала.
Вічний спокій Віктору Васильовичу. Світла пам’ять про нього буде жити в серцях рідних і близьких людей, всіх, хто його знав, був поряд протягом його життя.
