icon clock30.10.2022
icon eye818
Війна

Альона ЛЕСІВ: «Ніколи не варто опускати руки. Треба йти тільки вперед!»

Про культорганізатора Будинку творчості дітей на юнацтва  Альону Лесів ми писали вже не раз. Дівчина творча, талановита, активна, креативна, генератор багатьох цікавих ідей та традицій. Минулого року вона виборола звання «Молодіжний лідер-2021». Мала великі творчі плани на рік 2022-ий. Але війна…

Якими були ці довгі місяці для дівчини? Чим займалася в евакуації і яке нове мистецтво освоїла, в якому конкурсі заявилася і яку отримала перемогу – про все це розповідає сьогодні Альона Лесів.

«Під час цього дуже важкого періоду для кожного українця, коли ми змушені були покинути свої домівки, я поїхала до родини, на Тернопільщину. І, мабуть, як всі, була впевнена, що приїхала на тиждень, два. Але час іде…додому ще не скоро, новини читати вже немає сил і я вирішила себе чимось зайняти, відволікти.

У місцевому магазині я побачила гарні прикраси ручної роботи з бісеру – гердани.

Вони мені так сподобалися, що я вирішила сама спробувати зробити хочаб один. А потім ще один, ще один і так почалося моє нове захоплення. Майже кожного дня, зранку до вечора, підібравши бісер та усі необхідні матеріали, я ткала гердани та інші патріотичні прикраси.

Через пів року, коли я стала більш впевненішою у своїх силах, вирішила прийняти участь у Всеукраїнському конкурсі майстрів “Мальовнича Україна”. На конкурс я відправила 3 роботи, які виконані у техніці “ручне ткацтво”

  1. “Ціна життя”, у якому зображений прапор України, який перетікає у прапор УПА, з них тече кров невинно вбитих українців, а з цієї крові проростають маки.
  2. Круговий гердан “Літні барви”, який символізує живу природу та польові літні квіти.
  3. “Український святковий” – гердан під вишиванку з маками.

І от за підсумками конкурсу, мої роботи отримали найвищу оцінку – ГРАН-ПРІ І хто знає, якби не мій вимушений переїзд, чи змогла б я відкрити у собі новий вид творчості?

Тому, я хочу звернутися до кожного українця, що ніколи не треба зупинятися та опускати руки. А завжди йти тільки вперед! Дякувати Богу та ЗСУ за те, що ми прокинулися цього ранку! І по можливості, допомагати нашим захисникам, волонтерам та усім, хто наближає нашу перемогу!

Все буде Україна!»