Новини з Китаю про епідемію короновіруса полонили майже всі новини, переглядаючи які, ми не замислювались, навіть, над масштабністю та загрози пандемії. Китай, Ухань – це ж так далеко, це ж не в нас… Ще більше дивувались як китайці миттєво будували лікарні для хворих на COVID-19. Та ніхто навіть не міг уявити, на скільки швидко вірус буде поширюватись країнами, якого жаху та паніки навіє та до якого економічного колапсу може призвести. А в новинах все більше країн додаються до списку з зараженнями, де фіксують випадки та ведуть вже статистику. Країни одна за одною оголошують про закриття кордонів, Не оминуло це й Україну. І ось уже другий тиждень, як країна прокинулась наче в кіно. Оголошено карантин, введено сурові обмеження – навкруги майже все зупинилось. Тільки в соціальних мережах ширяться фейки, жахаючи та недовірливі пости. У великих містах на спустошених вулицях гуляє тільки вітер та поодинокі постаті, які поспішають до продуктового магазину, до аптеки, або на роботу чи з роботи, ті, що на віддалену роботу йти не можуть. Не працює метро, на автобусах та тролейбусах вдається переїжджати тим, хто першим потрапляє на зупинку. А з обмеженням до 20 чоловік, наступні зупинки проїздять навіть не зупиняючись. До роботи добратись дуже складно. Хтось в мережі жартуючи порадив – час прийшов на велосипеди пересісти. В продуктових магазинах справжній ажіотаж – полиці порожні, найнеобхідніші продукти та засоби розбираються миттєво. В деяких магазинах встановлено навіть обмеження продажу товару в одні руки. Ціни підвищуються, на фоні стрімкого падіння гривні. Спустошені ринки затягнуті червоними стрічками. А як карантин переживають маленькі містечка, зокрема, яка ситуація в Барвінковому?
– На щастя, в нашому краї, випадків заражень не зафіксовано, – говорить провізор аптеки 9-1-1, Лілія Антоненко, – сподіваємось, нас обійде. Та думки барвінківчан розбіглись. Ажіотажу як такого, ще не відчувається, паніки теж, але, попит на антисептики значно зріс. Тільки в перший день карантину ми продали до обіду 50 пляшок для рук. Маски в наявності є, придбати може кожен – 20 грн. Хоча в інших містах ми вже й 50грн чуємо, й вищу ціну. Та дуже багато людей купують марлю, бинти, аби самим пошити маски. Беруть різні засоби, аби самим зробити антисептик. Так, наприклад, хлоргексидин, коштує копійки а не менш дієвий. Беруть перекис, спирт медичний. Ще такої паніки немає, але люди закуповують противірусні препарати. Хоча, застереження дуже прості, мити добре з милом руки, та стежити за власним станом. При підвищенні температури та появі сухого кашлю викликати швидку. Вірус COVID-19 має доволі довгий вегетаційний період, і якщо вже вразив легені – одразу потрібно пройти лікування від пневмонії. Чим довше запущена хвороба, тим важче її лікувати. Так як вакцини проти цього вірусу ще не винайшли, то головне вчасно пролікуватись від запалення легень, якщо вже відбулось зараження. Бережіть себе!
– Головне не панікувати, – говорить барвінківчанин Вадим Борщов, – страх не кращий порадник. Ось дивлюсь і в наших магазинах дехто панічно скуповує продукти. Пусті полиці показник ажіотажу. Я наприклад, завжди купую все по 2-3 пачки, тому запаси звичайно є. А то як в анекдоті: зустрів товариша, а він каже – не купую нічого, бо ще з революції лишилось. Як має бути, так і буде, нічого ми з цим не вдіємо. А робити панічні закупки – ну скільки можна купити, на скільки вистачить? Мийте руки, дотримуйтесь соціальної відстані та бережіть себе. Якщо щось і станеться, і запаси не врятують. Ажіотаж та паніка тільки ціни нагонять. Всі ж добре розуміють принцип росту ціни при підвищеному попиті. На мою думку, панікувати не варто.
людей вже забрала ця хвороба по різних країнах Європи та Китаю. Вже і в Україні ми щодня чуємо все більше випадків захворювання. Переживаю звичайно за рідних, за близьких, за дітей страшно. Карантин підтримую, тим більше що заходи направлені проти розповсюдження, щоб запобігти масовому розповсюдженню. Так, можливо жорсткі заходи і звичайно вдарить по гаманцю й підприємцям і споживачам. Та краще так, ніж втрачати життя близьких. Є незручності з транспортом, закриті магазини, школи та садочки, ринки, немає зараз залізничного сполучення. Але все це можна перетерпіти якийсь час заради безпеки, чи не так? Хочеться, щоб і ті, хто приїхав з-за кордону, дотримувались певних рекомендацій, звертались до сімейних лікарів, перевірялись та проходили обсервацію. Будемо додержуватись певних правил, дасть Бог, нас омине. Здоров’я та терпіння, бережіть себе та рідних.
– В ході подій, що відбуваються у всьому світі, карантин – це правильне рішення, – вважає Олена Доброскок,- дуже шкода, що його багато людей не дотримуються. І серед наших жителів міста дуже багато тих, хто з невірою ставиться та не дотримуються вимог цього заходу. На щастя, паніки я не відчуваю, не спостерігаю її і навколо себе. Не знаю, як з нею можна буде боротись чи впоратись. Головне, дотримуватись певних не складних правил особистої гігієни, утримуватись на дистанції, не перебувати в місцях скупчення людей. Новини переглядаю, аби знати, що діється у світі. Але постійно слідкувати не варто. Останнім часом по всіх каналах одна тема – короновірус. В соціальних мережах теж. Хочеться чути різні позитивні новини та повернутись до нормального спілкування. Всім терпіння та здоров’я. Олена Доброскок.
заходи що до карантину і надзвичайної ситуації я особисто не підтримую, хоча й виконую. Наприклад, закрили мені магазин. Я працюю один. У нас з дружиною троє дітей. Ми залишились без доходів. А супермаркет працює, і ніхто навіть маски не вдягає, ні персонал, ні споживач. Йде занепад малого бізнесу та сільського господарства. А захистити себе можливо тільки дотримуючись правил гігієни. Відсутність в аптеках масок, на мою думку, вина керівників. Адже не за годину зявилась ця біда і спостерігали вже три місяці статистику у світі, мали підготуватись, проконтролювати. Не розумію тих, хто вивозить партіями засоби за кордон, та займається контрабандою. Тоді, як в своїй країні стає гостра необхідність. Хоча, на мою думку, рано чи пізно, ми всі перенесемо це захворювання. Але, нажаль, не всі його подолають. Головне, не виходити з дому без потреби. Частіше мити руки. Ті, хто не сидить вдома, мають розуміти, що наражають себе та своїх рідних. 
