Світ захоплень такий безмежний і вражаючий, насичений талантом, бажанням створювати щось своїми руками, розвиватись. 
Креативність, неповторна унікальність кожного такого виробу – це рівень майстерності, який просто викликає повагу і захоплення. Головна умова – творити з душею.
А гість рубрики сьогодні – скромна барвінківчанка, справжня майстриня в царині кондитерських виробів— Юлія Цапліна. На фото лише маленька частина того дива солодкого, яке вдалось створити майстрині.
—Чесно кажучи, не завжди виходить все ідеально, та це, все ж, досвід. Торти з мастикою в мене почали виходити вже після десятої спроби. Кажуть, є інтернет, на ютуб безліч майстер-класів, та своїми секретами ніхто ділитись не поспішає. А, не знаючи деяких тонкощів, і результат матимеш невтішний. Ось так, спроба за спробою, після купи переведених продуктів та витраченого часу з’являються власні секрети, завдяки яким отримуєш бажаний результат. А взагалі, випікання тортів – це у нас сімейна традиція.
— Якщо можна, розкажи трохи більше. Завжди цікаво, коли якась справа є родинною й передається поколіннями.
— Так, кулінарним тонкощам мене навчив батько З дитинства пам’ятаю, він завжди випікав торти й пряники, а я біля нього крутилась, мабуть, заважала, — посміхається моя співрозмовниця, — та він залюбки мені все показував. Тато дуже любив пекти листові торти «Наполеон», «Медовик». А для мене кухня в борошні, розжарена духовка, оті пахощі печених солодощів — все це здавалось чимось чарівним. А ще, в батька був старенький і вже пошарпаний зошит, та він його беріг, як скарб, адже в тому зошиті зберігаються всі кулінарні секрети нашої родини. Йому того зошита передали батьки, він свої рецепти туди дописував, а тепер цей зошит зберігаю я. І нехай в світі безліч різних порад та рецептів, та різниця, навіть, в грамах, в температурі приготування, в зберіганні та в процесі самої роботи – впливає на смак і якість торту чи іншої випічки. Скільки чого покласти, як правильно випікати, коли витягати коржі, як зберігати… Наприклад, випікаючи бісквіт, витягнути й залишити відкритим, або обгорнути в плівку – це вже будуть зовсім різні смаки, хоча інгредієнти однакові.
— Юля, ти пам’ятаєш свій перший торт? Коли ти його приготувала, чи сподобався він тобі особисто і як відреагував тато?
—Так, мені було тоді десять років. Ми йшли на день народження до родини батькового брата. На подарунок я вирішила спекти торт, то був «Медовик». І дуже хвилювалась, чи сподобається він їм. А коли всі скуштували торта, й почали хвалити, в мене з’явилась впевненість, що я можу пекти смачні торти. З того часу на всі дні народження в мене був подарунок – торт. І батько став більше захоплюватись вже рибалкою, передавши мені естафету в царині кулінарії.
—А що для тебе головне в готовому виробі – смак, вигляд, собівартість? Яким критеріям більше надаєш перевагу в очікуванні результату?
— Це смак. Головне – якісні і свіжі продукти, ні в якому разі не замінники. Якщо треба за рецептом класти масло, ні в якому разі не економлю і не кладу маргарин. Або, якщо потрібні вершки, нехай і кілограм, та я покладу саме їх. Вигляд буде теж кращий, якщо готувати по-справжньому з душею, а не економити.
— Не секрет, що торти з мастикою увійшли в моду відносно недавно.
—Так, з мастикою я готую приблизно два роки. В Україні й справді бум на яскраві торти. Хоча, за кордоном віддають перевагу простішим видам – небагато крему або зовсім «голий» зверху, коржі нічим не покривають.
—Звідки ідеї для торту, такі яскраві й різні фігурки, малюнки.
—Сама ідея відштовхується вже від події, тобто, малечі на день народження — щось яскраве, з казковими та мультяшними героями, якщо рік – то й торт у формі одиниці, прикрашений, а якщо для старших, то вже за вподобаннями іменинника. Головне, щоб торт був смачний і індивідуальний. Якщо це професійне свято чи щось особливе – то й дизайн має бути відповідним.
—А чи був у тебе якийсь нестандартний торт, наприклад, найбільший?
—Так, у мене був весільний торт вагою 11кг. А, взагалі, торти виходять приблизно 2-3 кг, це вже залежить від дизайну, якщо багато фігурок або квітів з мастикою, то він і важчий. Та й ліпка самих квітів чи фігурок займає не один день.
—Юля, зараз модно їздити на майстер-класи до знаменитих шеф-кухарів. І я чула, що ти теж була на одному з таких.
—Ні, на майстер-класі якоїсь відомої зірки ще не доводилось побувати, хоча хотілося б, та в Харків їздила, вчились ліпити квіти, це було й цікаво, й корисно.
—На початку нашої розмови ти зізналась, що не завжди виходить бажане, то як ти на це реагуєш? Звичайно, засмучуєшся. Зазвичай, коли людина щось робить і не отримує бажаного результату, кидає справу.
—Так, іноді і в мене з’являється бажання кинути, та вже наступного дня йду до магазину, або через інтернет замовляю якусь форму чи необхідний інструмент.
—А багато, взагалі, потрібно форм та інструментів, щоб виготовити солодкий шедевр?
—Так, у мене багато різних форм: і металеві, і силіконові, й вирубки з дерева, й вирізки для літер, цифр, квітів, багато різних видів інструментів. Та, щоразу, коли є якась ідея торту, я розумію, що в мене немає саме такої форми… Тож, постійно підкуповую. Для торту не достатньо однієї круглої форми. Їх багато видів різного діаметру. Та й коли збирається вже в єдине ціле, треба багато кріплень.
—Щодо кріплень. Як тобі вдається скріпляти, наприклад, квіти, і, взагалі, чи вони їстівні?
—Так, квіти й інші фігурки з цукрової мастики, цілком їстівні. Щоправда, дорослі хочуть їх зберегти, та за дітьми не встигають. В деяких видах ліпки присутні дерев’яні шпажки, зубочистки й декоративний (флористичний) тоненький дріт. Та все не їстівне легко відкидається при споживанні, як паличка від чупа-чупс.
—А як, щодо фарб, дуже вже яскраві торти.
—Звичайні харчові барвники. Вони є рідкі, сухі й гелеві. Замовляю дорогі, високоякісні, американського виробництві. Їх теж дуже велика кількість потрібна. І пензликів дуже велика кількість, більше ста штук, від тоненьких до товстих.
— А як, щодо смаку?
— До крему додаю натуральні фрукти чи ягоди, іноді комбіную, наприклад, апельсин з бананом, або ківі. Також, якщо торт не з мастики, прикрашаю теж полуницею, ягодами, ківі чи апельсином… Торти з кремами легше готувати, ніж з мастикою. Сиропи, ганаш, крема — все це теж готується тільки з якісних продуктів та з додержанням технології, тоді й торт чи тістечка виходять смачні.
— У тебе підростає донечка, чи передаєш ти їй свій досвід?
— Так, вона багато мені допомагає, вже дещо й сама спробувала пекти.
—Якщо чесно, скільки часу потрібно, щоб приготувати такого торта?
—Якщо з мастики – два, інколи й три дні, а з кремом швидше.
Дуже цікава вийшла розмова з майстринею-кондитером Юлією Цапліною, та всього одразу в одному матеріалі не розповісти. Та беру з неї слово, що в майбутньому ми зробимо відео її майстер-класу для читачів. Тим більше, що окрім солодощів, майстриня спробувала готувати й суші. І це в неї теж гарно виходить.
