15.01.2020

833

Історії успіху Люди нашого краю

Якщо талант, то він в усьому

На «Барвінківському небосхилі» зростає дуже багато талановитих зірочок. І з однією обдарованою, перспективною, скромною розумницею ми вас сьогодні й познайомимо. Знайомтесь, це Поліна Шутар.

У свої десять років Поліна наполегливо працює над розвитком своїх талантів. А в направленнях вона не обмежується. Дівчинка і танцює в хореографічному колективі естрадного танцю «Феєрія», і співає в тріо «Смайл» разом з Владою Лінивенко та Валерією Жигайло, під керівництвом А.Лесів. Спробувала й шити, відвідуючи гурток при БТДЮ.

В школі це авторитетна однокласниця з лідерськими задатками та гордість вчителів. Високий рівень знань показує не лише в рідній  школі, а й за її межами, Нещодавно Поліна взяла участь в олімпіаді з української мови ім.Петра Яцика, яка проходила в опорному закладі ЗОШ№1, в результаті зайняла І місце.  Та улюбленим предметом є фізика, до вподоби й інші точні науки. А мені цікаво, як дівчина все встигає. І навчатись, і танцювати, і співати, ще й рукоділлям займатись. Це ж і графік насичений. І все таки, дитина, й погуляти хочеться з подружками.

• Ми її не змушуємо, – говорить мама, – вона сама проявляє зацікавленість та бажання. Так, звичайно, в постійному режимі, та це дисциплінує і коли вже входить у звичку, то це вже не важко. Іноді нам важко підлаштуватись, бо якщо до школи вона може вранці з подружками йти, то після занять ми її забираємо. Часу на переодягання, поїсти дуже мало, тож все іноді похапцем і бігом на танці. Репетиції часто теж затягуються. Адже танцюють так захоплено, що про час забувають. Тож, вивчення домашніх завдань ділимо на дві частини – письмові та усні. Звечора це можуть бути усні предмети, а вранці письмові, або навпаки, якщо письмових більше, то виконуються вони в першу чергу ввечері.
• До уроків Поліна готується самостійно, без нагадувань, – посміхається татусь, – дуже відповідально ставиться до навчання. На мою думку, дуже добре, що вона займається й танцями, бо після навчання за партами треба й фізично підтримувати підростаючий організм. Це осанка, й вага. А від цього й стан здоров’я залежить, і на пам’ять впливає, зосередженість. Тому й навчатись у школі легше. Та й ми не хвилюємось, що наша дівчинка десь по вулиці бігає, марно витрачаючи час. А скільки вже в неї нагород, вони й стимулюють, й мотивують продовжувати. Адже не просто пішла до будинку творчості час провести. Є певні результати і нас вони радують, є чим пишатись. Тим більше, що Поліна сама обирає, де й чому вчитись, є бажання, ми не заперечуємо, головне, щоб це не заважало навчанню в школі. Та поки що,  їй вдається вдало поєднувати навчання та захоплення. А ми її тільки підтримаємо.

А поки батьки розповідають про донечку, я прошу Поліну показати мені свої нагороди. Дівчинка скромно намагається відмовитись, мовляв, ще їх не так багато, та все ж погоджується показати власну колекцію. І, чесно кажучи, мене приємно вразила. Адже, насправді, колекція чималенька, тут і грамоти різні, й дипломи, є й медалі, й статуетки. Як на мене, в десятирічному віці отримати визнання, завоювати повагу, зібрати вже цілу низку власних досягнень – це вже прояв лідерського характеру, наполегливості, працелюбності. Цікавлюсь найпершою нагородою і виявляється, що отримала Поліна її ще в дитячому садочку за перше місце в конкурсі «Розумники й розумниці». Тож, кмітливість та розсудливість проявились ще з малечку. І якщо комусь доводиться важко в навчанні, то це не Поліні. Таким цікавим і насиченим є життя юної школярки, яка і вдома встигає бути маминою помічницею та татусевою гордістю.